ІБРАГІ́МОВ Мірза Аждар Оглу (İbrahimov Mirzə Əjdər Oğlu; 15(28). 10. 1911, с. Еве по­близу м-ка Сараб, нині Східно-Азербайджанська провінція, Іран — 17. 12. 1993, Баку) — азербайджанський письмен­ник, пере­кладач, політичний і громадський діяч. Кандидат філологічних наук (1941), академік Академії наук Азербайджану (1945). Народний письмен­ник Азербайджанської РСР (1961). Герой Соціалістичної Праці (1981). Депутат Верховної Ради СРСР 1–5-го, 7–8-го і 10-го скликань. Закінчив Бакинський технікум нафтової промисловості (1930). Очолював Президію Верховної Ради Азербайджанської РСР (1954–58), Радянський комітет солідарності країн Азії та Африки (1977–87), Спілку письмен­ників Азербайджану (1981–86). У пʼєсах «Həyat» («Хаят», 1935), «Məhəbbət» («Махаб­бет», 1942), «Kəndçi qızı» («Сільська дівчина», 1962), «Yaxşı adam» («Гарна людина», 1965), романах «Su qovşağı» («Зли­т­тя вод», 1956), «Pərvanə» («Перване», 1969–70) від­образив нове життя Азербайджану, соціалістичні пере­творе­н­ня в республіці. Пʼєсою «Madrid» («Мадрид», 1938) від­гукнувся на героїчну боротьбу іспанського народу проти фашизму. Патріотична діяльність демократичних сил Ірану від­творив у романі «Gələcək gün» («На­стане день», 1948; Сталінська премія, 1951). Кіносценарії, публіцистичні та літературно-критичні стат­ті І. зі­брані у книзі «Həyat və Ədəbiyyat» («Життя і література», 1947), «Xəlqilik və realizm cəbhəsindən» («З позицій народності й реалізму», 1961), «Ömrün səsi» («Голоси життя», 1970), «Ömrümün kitabı» («Книга мого життя», 1971), «Özün-özünü dərk et» («Збагни самого себе», 1986), «Böyük demokrat» («Великий демократ», 1988). Писав також для дітей: збірка оповідань «Pərvizin həyatı» («Життя Парвіза», 1981), «Mən anama söylərəm» («Я мамі скажу», 1986) та ін. Пере­клав азербайджанською мовою окремі твори М. Чернишевського, А. Чехова, В. Шек­спіра та ін. Після подорожі Україною видав збірку нарисів «Qiqantlar ölkəsi» («Країна гігантів», 1932). Низку творів І. українською мовою пере­клали В. Ціпко, О. Коржаневич, О. Лозинська.