ЗЛЕ́НКО Костянтин Прохорович (псевдонім: Кость Шкода, Кость Гай-Шкода; 1888, с. Переволочна, нині Прилуцького р-ну Чернігівської обл. — після 1965, Київ) — письмен­ник. Під час на­вча­н­ня у Глухівському вчительському ін­ституті (нині Сумська обл.; 1904–07) брав участь у студентському русі (разом із С. Васильченком), агітував за вступ до «Просвіти», був увʼязнений. Від 1908 учителював у м. Козелець (нині смт Чернігівської обл.). Літературна діяльність почав під впливом М. Коцюбинського, з котрим листувався. Дебютував віршем «Червонеє літо минуло...» в журналі «Рідний край» (1908), де пізніше опублікував вірш «Ніч» і низку оповідань з життя селян та дрібних урядовців: «Арештант», «Непотрібний», «Спізнились» (усі — 1909), «За що?» (1911). Друкувався також 1912–14 у журналі «Дні­прові хвилі» (вірш «Знов у млі...», оповіда­н­ня «Хвилі», «Чого ж то так?», «Христос воскрес», «Весна» та ін.). Видав історичну драму «Перед бурею» (Слобода Покровская, 1909) — про боротьбу українського народу з польською шля­хтою за часів Б. Хмельницького (пере­робка одно­ймен­ної драми київського письмен­ника В. Радича). Залишив спогади про М. Коцюбинського.