Є́ДЛІНСЬКИЙ Михайло Омелянович (08(20). 01. 1859, с. Юшкове Оршан. пов. Могильов. губ., нині Білорусь — 17. 11. 1937, Київ) — церковний діяч РПЦ. Митрофор. протоі­єрей (1910). Навч. у Могильов. духов. семінарії, закін. Київ. духовну академію зі ступ. канд. богословʼя (1885). Викладав у Київ. духов. семінарії (1885–1907). Водночас від 1896 — законовчитель у Київ. 1-му комерц. училищі. 1893 рукопоклад. на священика, від­тоді служив у Борисогліб. церкві Києва до її закри­т­тя та руйнації 1933 (від 1900 — у сані протоієрея). Потім — у церкві св. Миколи Доброго, від 1935 — Миколи Набережного. Від 1910 був духівником київ. священства. Член Борисогліб. братства, Київ. товариства пошире­н­ня реліг.-морал. освіти, депутат Київ. губерн. комітету опіки нар. тверезості. Ініціював по­да­н­ня жебракам талонів на обіди у церкві (замість грошей). Збудував 1902 церк.-парафіял. школу для бідняц. дітей і сиріт, у якій діяли також дит. ясла та притулок, від­бувалися просвітн. лекції та ви­стави. 17 жовтня 1937 заарешт., за звинуваче­н­ням у приналежності до контр­рев. фашист. організації церковників тихонів. орієнтації засудж. до роз­стрілу. 1981 канонізов. РПЦ за кордоном.