Експериментальної і клінічної ветеринарної медицини інститут УААН

ЕКС­ПЕРИМЕНТА́ЛЬНОЇ І КЛІНІ́ЧНОЇ ВЕТЕРИНА́РНОЇ МЕДИЦИ́НИ Ін­ститут УААН — провід­на науково-дослідна установа, що ви­вчає про­блеми ветеринарної медицини. Засн. 1922 у Харкові на базі Центр. бактеріол. станції (створ. 1889) як Укр. ін­ститут наук. та практ. ветеринарії, 1934–56 — Укр. ін­ститут, 1956–92 — НДІ екс­перим. ветеринарії, від 1992 — сучасна назва. 2006 на­дано статус ННЦ. У структурі Ін­ституту — 8 від­ділів, 25 лаб., 3 н.-д. станції (Дні­проп., Крим., Одес.), наук.-бібліотеч. центр. Рівнен. н.-д. станцію реорганізовано в Ін­ститут епізоотології, Київ. — в Ін­ститут вет. медицини УААН. Крім того, на базі установи функціонують 6 наук.-вироб. центрів (ви­вче­н­ня інфекц. хвороб великої рогатої худоби, вет. забезпече­н­ня птахівництва, токсикол. моніторингу та сертифікації якості кормів і продукції тварин­ництва, ви­вче­н­ня паразитар. хвороб тварин, профілактики і боротьби з туберкульозом тварин, Пд.-сх. центр з ви­вче­н­ня пріон­них інфекцій). Наукові дослідже­н­ня: лікува­н­ня і профілактика хвороб с.-г. тварин (лейкоз, туберкульоз, бруцельоз, хвороба Ауєскі), птиці (високопатоген. грип, сальмонельоз, хвороби Ньюкасла, Марека і Гамборо), бджіл (варооз, ноземоз), риб (аеромоноз, псевдомоноз), паразитар. захворювань, токсикозів тощо; варіабельність вірулентності збудників інфекц. хвороб, їх генет. мінливість та біол. властивості антигенів, особливості тривалої персистенції на імун. фоні, вірогідність латент. форм пере­бігу хвороби; епізоотол. моніторинг осн. інфекц. й інвазій. хвороб с.-г. тварин, про­гнозува­н­ня епізоот. ситуації; конкурентність збудників інфекц. хвороб та їх синергідна активність у біол. системах, які за­стосовують при створен­ні нових біо­препаратів; механізм формува­н­ня імунітету та динаміка змін імунокомпетент. органів у тварин різного віку під впливом імуностимулювал. й імуносу­пресив. чин­ників, теор. об­ґрунтува­н­ня схеми корекції імунодефіцитів; удосконале­н­ня вет.-сан. заходів із запобіга­н­ня і ліквідації інфекц. хвороб, спіл. для людини та тварин (туберкульоз, бруцельоз, високопатоген. грип птиці тощо); індикація ДНК (РНК) збудників інфекцій тварин на основі полімераз. ланцюг. реакції, роз­робле­н­ня способів їх детекції у клітин. матеріалі та методів диференціації видів мікроорганізмів з секвенува­н­ням геному. Спів­роб. Ін­ституту створили кріол. банк колекції пере­щеплюваних клітин. культур (2004 на­дано статус нац. на­дба­н­ня) та музей, який містить бл. 700 штамів мікроорганізмів; роз­робили туберкулін очищений для ссавців і птиці, вакцину ін­активовану емульсовану проти високопатоген. грипу птиці «АвіФлуВак ІЕКВМ», вакцину бівалентну культурал. проти хвороби Марека, роз­чин Версена для культур клітин та ін. Нині в Ін­ституті працюють 3 академік, 2 чл.-кор. УААН, 21 д-р, 83 канд. вет. н. Серед ві­домих науковців — В. Бусол, І. Гладенко, А. Завгородній, Ю. Кас­січ, Г. Красников, І. Кулеско, Д. Логвинов, Б. Петренко, М. Прокофʼєва, А. Собко, П. Фукс, О. Куцан. Видає між­від. темат. наук. зб. «Ветеринарна медицина» (від 1964). Перший дир. — О. Дедюлін (1922–24), нині — Б. Стегній (від 2001).

Завантажити статтю