Жашківський район

ЖА́ШКІВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у західній частині Черкаської області. Межує з Ставищен. і Тетіїв. р-нами Київ. обл. та Лисян., Маньків. і Монастирищен. р-нами Черкас. обл. Утвор. 1923. Від 1932 — у складі Київ., від 1954 — Черкас. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33. Хоча у р-ні й діяла МТС, яка нараховувала 37 тракторів «Інтернаціонал» і «Фордзон», однак улітку 1933 колгоспників зобов’язали поставити до плуга 1200 корів. 1930 у р-ні мешкало 47 695 осіб (пл. 511 км²), 1931 — 48 625 (556,2 км²), 1934 — 46 679 (579,5 км²). 1937–39 на Жашківщині репрес. бл. 500 осіб. Гучного розголосу набула справа т. зв. антирад. шкідниц.-диверс. організації Пугачів. свинорадгоспу. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Відповідно до акта спец. комісії на Жашківщині розстріляно 450 осіб, на примус. роботи до Німеччини вивезено 1447 осіб. Під час визволення р-ну загинув Герой Радянського Союзу І. Ляшенко. Нині пл. 1 тис. км²; насел. 45 483 особи (2001), переважно українці. У складі р-ну — м. Жашків та 37 сільс. насел. пунктів. З Пн. на Пд. Ж. р. перетинає автомагістраль Київ–Одеса. Лежить у межах Придніпров. височини. Рельєф — підвищена пологохвиляста лесова рівнина, розчленована густою яружно-балк. і річк. сіткою. Корисні копалини: цегельно-черепична сировина, торф. Річки переважно належать до бас. Пд. Бугу: Гірський Тікич з притоками Торчею, Буртами, Конелкою. У Пн.-Зх. частині р-ну побл. с. Кривчунка бере початок р. Молочна (притока Росі, бас. Дніпра). Створ. бл. 180 ставків. Ґрунти здебільшого чорноземні (типові малогумусні та сильно реградовані), на знижених ділянках рельєфу — лучні, болотні. Ліси займають лише 0,57 % тер. р-ну (побл. сіл Скибин, Костянтинівка, Житники). Осн. породи: дуб (70 %), ясен (17 %), граб, береза. У Ж. р. — гідрол. заказники Шуляцьке болото (заг.-держ. значення; села Пугачівка, Бузівка, Шуляки), Конельське болото (с. Конельська Попівка), Лебедине озеро (с. Соколівка), Охматівське болото (с. Охматів), ботан. пам’ятки природи п’ятсот- (с. Вільшанка) та двохсотліт. (Жашків) дуби (усі — місц. значення). Гол. підприємства розташ. у райцентрі. Пл. с.-г. угідь 82,2 тис. га, з них орних земель — 73,5 тис. га. Осн. культури: озима пшениця, кукурудза, цукр. буряки, соняшник. Розвинуті свинарство та рибництво. У р-ні — 34 заг.-осв. школи, муз. школа; 30 сільс. Будинків культури, міський і рай. Будинки культури, 4 клуби, 35 б-к, кінотеатр, Жашківський історичний музей; рай. та дільнична лікарні, 6 амбулаторій, 30 фельдшер.-акушер. пунктів; відділ. 4-х банків. Виходить рай. г. «Жашківщина». Реліг. громади: 20 — УПЦ МП, 5 — УПЦ КП, 22 — євангел. християн-баптистів, 5 — адвентистів сьомого дня, 2 — християн віри євангельської. Пам’ятки архітектури: дерев’яна церква (1833, с. Конельські Хутори), поміщиц. будинок (1885, с. Сорокотяга), земська школа (1912, с. Зелений Ріг). Побл. сіл Вороне, Сорокотяга, Хижня виявлено залишки поселень трипіл. та черняхів. культур; побл. с. Шуляки — 2 курганні могильники доби ранньої бронзи; побл. сіл Нагірна, Баштечки, Королівка — понад 200 курганів ямної культури та з сармат. похованнями. Між селами Охматів і Побійна на місці, де відбулася Охматів. (Дрижипільська) битва 1655, встановлено пам’ятник; у с. Баштечки та в одному з залів Жашків. істор. музею — погруддя двічі Героя Соц. Праці О. Парубка. Серед видат. уродженців — літературознавець, дійс. чл. НТШ, президент УВАН Л. Білецький (с. Литвинівка), Герой України, ветеринар-біохімік, академік НАНУ та УААН Д. Мельничук (с. Марійка), правознавці академік АПрНУ О. Підопригора (с. Леміщиха) та чл.-кор. АПрНУ, суддя Конституц. суду України М. Козюбра (с. Тетерівка), д-ри н. фізик Е. Гуртовенко (с. Баштечки), фахівець у галузі харч. технологій О. Гладушняк (с. Вороне), агроном В. Лисанюк (с. Сабадаш), географ В. Руденко (с. Конельська Попівка), фахівець у галузі електрозварювання М. Савицький (с. Острожани), фахівець у галузі ліс. господарства А. Швиденко (с. Нова Гребля), історик Ю. Присяжнюк (с. Павлівка), лікарі В. Безуглий (с. Соколівка), Т. Грузєва (с. Нова Гребля), В. Співак (с. Баштечки); письменники О. Левада (с. Кривчунка), В. Гуртовенко (с. Житники), А. Сазанський (с. Соколівка); кінооператор, майстер худож. фотографії, засл. діяч мистецтв УРСР Д. Демуцький (с. Охматів; його батько фольклорист, композитор, засл. арт. УРСР П. Демуцький керував Охматів. селян. хором), диригент, нар. арт. УРСР В. Охріменко (с. Леміщиха), композитор І. Вовк (с. Кривчунка); майстер худож. ткацтва О. Гармидер (с. Леміщиха), скульптор С. Грабовський (с. Багва); блаженна РКЦ М.-М. Даровська (с. Шуляки); генерал-хорунжий Армії УНР Г. Базильський (с. Соколівка); двічі Герой Соц. Праці О. Парубок (с. Баштечки), Герої Рад. Союзу С. Цвік (с. Адамівка), О. Клинківський (с. Тетерівка).