Житомирський Даніель Володимирович

Визначення і загальна характеристика

ЖИТО́МИРСЬКИЙ Даніель Володимирович (09(22). 12. 1906, м. Павло­град, нині Дні­проп. обл. — 1992) — музико­знавець, педагог. Доктор мистецтво­знавства (1968). Навч. у Харків. консерваторії (кл. фортепіано М. Пільстрема, теорії музики — С. Богатирьова), закін. Моск. консерваторію (1931; кл. М. Іванова-Борецького), де від­тоді й працював (з пере­рвою): від 1936 — доцент Викладав також у Азерб. (Баку, 1949–53), Горьков. (нині м. Нижній Новгород, РФ, 1955–70) консерваторіях. Водночас від 1965 — науковий спів­робітник Ін­ституту історії мистецтв (Москва). Працював у ред. ж. «Пролетарский музыкант» та «За пролетарскую музыку» (1929–32), «Музыкальная самодеятельность» (1933–35), г. «Музыка» (1937), «Советское искус­ство» (1940–41). Укладач, автор вступ. стат­ті та коментарів до кн. «Роберт Шуман. Письма (1817–1840)» (т. 1, Москва, 1970). Актив. діяч агіт­прому, заповзятий борець з «бурж.» музикою і театром, зокрема цькував М. Гнесіна, В. Мейєрхольда, Д. Шостаковича.

Пр.: Симфоническое творчество Чайковского. 1936; Дмитрий Шостакович. 1947; Чайковский. «Манфред», симфония в четырех картинах (по Байрону). 1954; Роберт Шуман. Очерк жизни и творчества. 1964 (усі — Москва).

Літ.: Лобанова М. «Пролетарские музыканты» против музыкальной культуры // Москва. 2006. № 12.

О. А. Звєрева

Завантажити статтю