ГУНЕ́НКО Олександр Іванович (05. 03. 1937, с. Романівка Глобин. р-ну Полтав. обл.) — скульптор. Під час 2-ї світової війни пере­бував у таборах для пере­міщ. осіб. Від 1950 — у США. Закін. Коледж мистецтва і дизайну в Мін­неаполісі (1961), школу мистецтва і архітектури при Єльс. університеті (м. Нью-Гейвен, шт. Кон­нектикут, США, 1963), навч. в Амер. академії в Римі (1966–68). Викладав мистецтво у навч. закладах США: 1969–72 — у мист. школі Університету Гартфорда, 1970– 72 — ін­структор скульптури Нью-Гейвен. творчої мист. майстерні, від 1972 — у коледжі в Саратоґа-Спрінґс (шт. Нью-Йорк). Учасник худож. ви­ставок від 1961. Персон. — у Нортфільді (США, 1966, 1972), Чикаґо (1984). У 1963–64 — художник і екс­курсовод ви­ставки «Графічне мистецтво США» в СРСР. Твори Г. — абстрактні композиції, що нагадують рослин. світ, не наслідуючи його; скульптури уявних хижих звірів пере­важно жорстокого ви­гляду; великі монум. композиції правил. геом. форм, при­знач. для парків та архіт. ансамблів. Окремі твори зберігаються в Укр. ін­ституті сучас. мистецтва в Чикаґо. Серед робіт — «Евінос», «Лін­гран­не», «Ік­кануне», «Думра», «Чонза», «Аптема», «Сартаре» (усі — 1965), «Щульван», «Сомаре» (обидва — 1966), «Гадунка» (1977).