В’ялов Олег Степанович

В’Я́ЛОВ Олег Степанович (10(23). 01. 1904, Ташкент — 01. 06. 1988, Львів) — палеонтолог, біостратиграф, геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1937), професор (1941), академік АН УРСР (1948). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1981). Державні нагороди СРСР. Сталінcька премія (1948), Премія ім. В. Вернадського АН УРСР (1979), Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1986). Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1928). Від 1927 працював у Геол. комітеті в Ленінграді, 1933–49 — у геол. експедиціях Всесоюз. н.-д. нафтового геол.-розв. інституту, 1949–88 — завідувач відділу палеогеографії і тектоніки провінцій горючих копалин Інституту геології і геохімії корис. копалин АН УРСР у Львові. Одночасно від 1931 вів пед. роботу в Ленінгр. гірн. інституті і Ленінгр. університеті, 1945– 62 — завідувач кафедри істор. геології і палеонтології Львів. університету. У передвоєн. час провадив експедиц. дослідж. на Кавказі, в Середній та Центр. Азії і на Камчатці. 1941–45 вивчав нафтогазоносність Фергани Узбекистан). Від 1945 досліджував геологію Карпат: складено стратигр. схеми мезозой. і кайнозой. відкладів Карпат, обґрунтовано наук. висновки щодо геол. будови Карпат і прилеглих прогинів. Організатор мікропалеонтол. лаб. в Укр. н.-д. геол.-розв. інституті (1945). У 1955–56 брав участь у геол. дослідж. Антарктиди у складі 1-ї Рад. антаркт. експедиції. Засн. і голова Укр. палеонтол. товариства та Львів. відділ. Всесоюз. палеонтол. товариства. Був учасником 17, 20 та 22-го міжнар. геол. конгресів та ін. міжнар. з’їздів і конференцій. Наукові праці в галузі тектоніки, палеонтології, стратиграфії, нафт. геології та палеоіхнології.

Рекомендована література

1. Олег Степанович Вялов // ГЖ. 1964. Т. 24, вып. 3;
   Google Scholar Internet
2. Царинный В. И. Олег Степанович Вялов: Библиогр. указ. Л., 1983;
   Google Scholar Internet
3. Олег Степанович Вялов. Биобиблиография ученых Укр. ССР. К., 1991.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю