Всеукраїнське товариство революційних музикантів (ВУТОРМ)
ВСЕУКРАЇ́НСЬКЕ ТОВАРИ́СТВО РЕВОЛЮЦІ́ЙНИХ МУЗИКА́НТІВ (ВУТОРМ) — музично-громадська організація поміркованого ліво-культурницького спрямування. Створ. в лютому 1928 на базі Муз. товариства ім. М. Леонтовича, фактично ліквідованого під тиском компартій. структур (серед мотивів ліквідації — «неактуальність» Товариства ім. М. Леонтовича для рад. доби). Було найрозгалуженішою серед укр. муз. організацій 20-х рр.: центр. правління ВУТОРМу містилося в Харкові, філії — у Дніпропетровську, Києві, Одесі, Житомирі, Проскурові (нині Хмельницький), Ромнах, на Донбасі тощо. Товариство об’єднало композиторів, музикантів-виконавців та музикознавців. Ставило на меті консолідацію всіх муз.-культур. сил України, підвищення їх мист.-профес. рівня, пропаганду нових творчих здобутків у царині укр. музики, організацію н.-д. та муз.-пед. роботи. Кер. товариства — П. Козицький (голова центр. правління), Д. Альтшулер, М. Вериківський (заступник голови). Член правління — С. Богатирьов, В. Борисов (до кін. 1928), Д. Грудина, Н. Рабичев, М. Христовий, І. Ницай (секр. правління). До ВУТОРМу також входили відомі композитори К. Богуславський, В. Верховинець, М. Гозенпуд, Л. Лісовський, В. Рибальченко, музикознавці М. Грінченко, О. Дзбанівський, Л. Кауфман та ін. При ВУТОРМі 1926–29 діяла Асоціація сучасної музики. Товариство брало участь у виданні часопису «Музика — масам», підготовці «Словника музичної термінології» (разом з ВУАН, 1930), підтримувало низку книжк. та нотних видань. Характерні зразки творчості членів ВУТОРМу — «Марш Дніпрельстану» О. Берндта, «Пісня 25 000 ударників» К. Богуславського, «Гасла ВКП(б)» Л. Лісовського, «Всі на прорив» М. Тіца. Діяльність ВУТОРМу піддавалася ідеолог. переслідуванню з боку Асоц. пролетар. музикантів України (АПМУ): визначивши ВУТОРМ лише як «правого попутника» рад. мистецтва, АПМУ звинувачувала його представників або у наслідуванні «загниваючого Заходу», або, навпаки, у хуторянстві та просвітянщині (і, зрештою, у націоналізмі). Після чергової примусової реорганізації ВУТОРМу (1931) було повністю змінено склад його правління, виключено В. Верховинця, М. Вериківського, П. Козицького, В. Рибальченка та ін., а сам ВУТОРМ перетворено на «Пролетмуз».
Рекомендована література
- Історія української музики. Т. 4. К., 1992.