ВСЕУКРАЇ́НСЬКЕ ТОВАРИ́СТВО РЕВОЛЮЦІ́ЙНИХ МУЗИКА́НТІВ (ВУТОРМ) — музично-громадська організація поміркованого ліво-культурницького спрямува­н­ня. Створ. в лютому 1928 на базі Муз. товариства ім. М. Леонтовича, фактично ліквідованого під тиском компартій. структур (серед мотивів ліквідації — «не­актуальність» Товариства ім. М. Леонтовича для рад. доби). Було найрозгалуженішою серед укр. муз. організацій 20-х рр.: центр. правлі­н­ня ВУТОРМу містилося в Харкові, філії — у Дні­пропетровську, Києві, Одесі, Житомирі, Проскурові (нині Хмельницький), Ромнах, на Донбасі тощо. Товариство обʼ­єд­нало композиторів, музикантів-виконавців та музико­знавців. Ставило на меті консолідацію всіх муз.-культур. сил України, під­вище­н­ня їх мист.-профес. рівня, пропаганду нових творчих здобутків у царині укр. музики, організацію н.-д. та муз.-пед. роботи. Кер. товариства — П. Козицький (голова центр. правлі­н­ня), Д. Альтшулер, М. Вериківський (за­ступник голови). Член правлі­н­ня — С. Богатирьов, В. Борисов (до кін. 1928), Д. Грудина, Н. Рабичев, М. Христовий, І. Ницай (секр. правлі­н­ня). До ВУТОРМу також входили ві­домі композитори К. Богуславський, В. Верховинець, М. Гозенпуд, Л. Лісовський, В. Рибальченко, музико­знавці М. Грінченко, О. Дзбанівський, Л. Кауфман та ін. При ВУТОРМі 1926–29 діяла Асоціація сучасної музики. Товариство брало участь у ви­дан­ні часопису «Музика — масам», під­готовці «Словника музичної термінології» (разом з ВУАН, 1930), під­тримувало низку книжк. та нотних ви­дань. Характерні зразки творчості членів ВУТОРМу — «Марш Дні­прель­стану» О. Берндта, «Пісня 25 000 ударників» К. Богуславського, «Гасла ВКП(б)» Л. Лісовського, «Всі на прорив» М. Тіца. Діяльність ВУТОРМу під­давалася ідеолог. пере­слідуван­ню з боку Асоц. пролетар. музикантів України (АПМУ): ви­значивши ВУТОРМ лише як «правого попутника» рад. мистецтва, АПМУ звинувачувала його пред­ставників або у наслідуван­ні «загниваючого Заходу», або, навпаки, у хуторянстві та просвітянщині (і, зрештою, у націоналізмі). Після чергової примусової реорганізації ВУТОРМу (1931) було повністю змінено склад його правлі­н­ня, виключено В. Верховинця, М. Вериківського, П. Козицького, В. Рибальченка та ін., а сам ВУТОРМ пере­творено на «Пролетмуз».