Буковина

«БУКОВИ́НА» — громадсько-культурна газета, орган буковинських народовців. Виходила у Чернівцях 1885– 1910 (двічі на місяць, 1892–95 — як тижневик, 1895–97 — 4 рази на тиждень, згодом тричі на тиждень). 1911–12 не виходила, 1913–14 функціонувала під заголовком «Нова Буковина», 1915–18 під відновленою попередньою назвою виходила у Відні раз на тиждень. Друкувалась українською мовою, від 1888 — фонет. правописом. Спочатку видавалась як «Часопись політична і наукова для народу руського», згодом — «орган Української поступової партії», останні роки — «орган Союзу українських послів на Буковині». Редакторами були Ю. Федькович, С. Дашкевич, О. Маковей, Л. Турбацький, Л. Когут, Я. Веселовський, О. Луцький, О. Попович, В. Щурат, В. Федорович та ін. Осн. завдання — відображення життя і громад.-культур. розвитку українців Буковини як частини українського народу. Обстоювала інтереси різних верств населення краю, їхні конституц. права й духовні устремління, утверджувала ідеї нац. єдності буковинців, закарпатців, галичан і наддніпрян. українців. О. Маковей перетворив газету на літ. часопис, об’єднавши навколо видання низку митців (О. Кобилянська, Д. Лукіянович, С. Яричевський, Т. Галіп, Є. Ярошинська, І. Карбулицький, С. Канюк); опублікував власні твори «Клопоти Савчихи», «Вуйко Дорко», цикл іронічно-саркаст. віршів «Подорож до Києва», літ.-крит. нариси про О. Кобилянську, І. Франка, А. Чайковського. У рубриці «З життя» в гуморист. формі висвітлювались актуал. громад.-культурні проблеми. У «Б.» вперше опубл. повість О. Кобилянської «Царівна». Із «Б.» співпрацювали І. Крушельницький, А. Кримський, Б. Грінченко, С. Смаль-Стоцький. Серед надбань газети — виступи О. Кониського, В. Самійленка, Марка Черемшини, Г. Хоткевича.

З приводу окремих публікацій зав’язувалися дискусії, учасниками яких були М. Драгоманов, О. Маковей, І. Франко, Леся Українка. У газеті дебютували Д. Загул та В. Кобилянський («Нова Буковина», 1913). У суспільно-політ. питаннях видання загалом дотримувалося ліберал. поглядів, у питаннях літ-ри й мистецтва обстоювався реалізм і народність. «Б.» друкувала також твори Ю. Федьковича, С. Воробкевича, популяризувала творчість Т. Шевченка, Марка Вовчка, Л. Глібова, С. Руданського, Д. Мордовця, А. Кримського, Лесі Українки, П. Грабовського. Тут уміщувалися переклади творів О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Некрасова, А. Чехова, Л. Толстого, В. Короленка, М. Горького, Ґ. де Мопассана, Марка Твена, Р. Бернса, Е. Золя та ін. Літ.-наук. додатки до «Б.» — 2 вип. зб. «Зерна» (1887–88), тижневик «Неділя» (1895).

Завантажити статтю