Комісія для складання енциклопедичного словника ВУАН

КОМІ́СІЯ ДЛЯ СКЛАДА́ННЯ ЕНЦИКЛОПЕДИ́ЧНОГО СЛОВНИКА́ ВУАН Засн. на поч. 1921 з ініціативи Комісії для складання біографіч­­ного словника українських діячів ВУАН для підготовки заг. енциклопед. словника. 6 грудня 1920 Спіл. зібрання ВУАН розглянуло пропозицію, а 24 січня 1921 було прийнято рішення розпочати роботу комісії. Як за­­значено у звіті діяльності ВУАН за 1920, укр. науковці мали на меті створити таке енциклопед. вид., яке б на противагу рос. (зокрема «Брокгауза и Ефрона энциклопедический словарь» та «Энциклопедический словарь» видавництва «Гранат») задовольняло саме потреби України. До того ж, на думку ініціаторів вид., енциклопед. словники, видані до більшов. перевороту 1917, застаріли, хоча й пройшло не над­­то багато часу, а головне не від­­бивали реалій новіт. форм життя. 14 березня 1921 затв. склад спів­­роб. комісії: П. Стебницький (го­­лова), М. Синицький (керівничий), С. Постернак (секр.). Прин­­цип. питання про організацію та на­прям діяльності комісії її співроб. мали вирішувати спільно з 3-ма чл., обраних від Управи ВУАН, — А. Кримським (від Першого відділу), В. Липським (від Другого відділу), М. Василенком (від Третього відділу). До редколегії увійшли: О. Гіляров (філософія), В. Синайський (соц. науки), Р. Орженцький (екон. науки), А. Кримський (філологія), А. Ло­­бода (літ-ра), В. Плотніков (фіз.-мат. науки), П. Тутковський (гео­­логія), О. Фомін (біологія), О. Ко­­тельников (прикладні науки), О. Сонкевич (медицина), Ф. Шміт (мистецтво), М. Василенко (історія), В. Кістяківський і М. Лучи­­цький (обидва — географія). Підготовку енциклопед. словника запланували здійснити упродовж 2-х р. Наук. ред. та співроб. написали низку статей, яких виста­­чило б на кілька томів. Оскільки на той час жодного україномов. енциклопед. вид. не було, чл. ко­­місії довелося виконати значну підготовчу роботу, зокрема й щодо формування реєстру гасел. Водночас розпочато створення позачерг. тому «Україна» (гол. ред. — С. Єфремов). Зберігся лист комісії до М. Василенка від 27 липня 1921 з пропозицією підготувати самому або у співавторстві до цього тому розділ про історію України й історію зх.-рос. права. Звіти про діяльність комісії та згадуваний лист свідчать про розуміння укладачів важливості ство­­рення укр. енциклопед. словни­­ка, їхні профес. навички у вирішенні організац. питань, запал, з яким творився цей словник. Наприкінці 1921 у зв’язку зі ско­­роченням штатів ВУАН (наказ РНК УСРР від 27 вересня 1921) комісію передано до складу установ при Спіл. зібранні ВУАН. Робилися спроби перевести її на окремий позаакадем. бюджет, але вони не були реалізовані. 1922 комісія призупинила діяльність через відсутність кош­­тів. У звідомленні ВУАН за 1923 сказано, що вона діяла лише завдяки самовідданій праці П. Стебницького та С. Постернака, який після смерті П. Стебницького став головою комісії. Осн. робота комісії у тому році полягала у створенні реєстру статей словника. Незважаючи на значні наук. сили, залучені до роботи над укр. енциклопед. словником у перші роки його створення, через брак фінансування замовлені статті переста­­ли надходити до комісії. 10 трав­­ня 1926 частково відновлена у складі Першого відділу ВУАН. 19 листопада 1929 Президія ВУАН запропонувала відділам подати пропозиції щодо видання Укр. рад. енциклопед. словника. 1930 комісія припинила діяльність.

Рекомендована література

1. див. Комісії порайонного розроблення історії України ВУАН.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю