Комісія для складання енциклопедичного словника ВУАН

КОМІ́СІЯ ДЛЯ СКЛАДА́ННЯ ЕНЦИКЛОПЕДИ́ЧНОГО СЛОВНИКА́ ВУАН Засн. на поч. 1921 з ініціативи Комісії для скла­да­н­ня біо­графіч­­ного словника українських діячів ВУАН для під­готовки заг. енциклопед. словника. 6 грудня 1920 Спіл. зі­бра­н­ня ВУАН роз­глянуло пропозицію, а 24 січня 1921 було прийнято ріше­н­ня роз­почати роботу комісії. Як за­­­значено у звіті діяльності ВУАН за 1920, укр. науковці мали на меті створити таке енциклопед. вид., яке б на противагу рос. (зокрема «Брокгауза и Ефрона энциклопедический словарь» та «Энциклопедический словарь» видавництва «Гранат») задовольняло саме потреби України. До того ж, на думку ініціаторів вид., енциклопед. словники, ви­дані до більшов. пере­вороту 1917, за­старіли, хоча й про­йшло не над­­то багато часу, а головне не від­­­бивали реалій новіт. форм життя. 14 березня 1921 затв. склад спів­­­роб. комісії: П. Стебницький (го­­лова), М. Синицький (керівничий), С. Постернак (секр.). Прин­­цип. пита­н­ня про організацію та на­прям діяльності комісії її спів­роб. мали вирішувати спільно з 3-ма чл., обраних від Управи ВУАН, — А. Кримським (від Першого від­ділу), В. Липським (від Другого від­ділу), М. Василенком (від Третього від­ділу). До редколегії уві­йшли: О. Гіляров (філософія), В. Синайський (соц. науки), Р. Орженцький (екон. науки), А. Кримський (філологія), А. Ло­­бода (літ-ра), В. Плотніков (фіз.-мат. науки), П. Тутковський (гео­­логія), О. Фомін (біо­логія), О. Ко­­тельников (прикладні науки), О. Сонкевич (медицина), Ф. Шміт (мистецтво), М. Василенко (історія), В. Кістяківський і М. Лучи­­цький (обидва — гео­графія). Під­готовку енциклопед. словника запланували здійснити упродовж 2-х р. Наук. ред. та спів­роб. написали низку статей, яких виста­­чило б на кілька томів. Оскільки на той час жодного україномов. енциклопед. вид. не було, чл. ко­­місії довелося виконати значну під­готовчу роботу, зокрема й щодо формува­н­ня реєстру гасел. Водночас роз­почато створе­н­ня позачерг. тому «Україна» (гол. ред. — С. Єфремов). Зберігся лист комісії до М. Василенка від 27 липня 1921 з пропозицією під­готувати самому або у спів­авторстві до цього тому роз­діл про історію України й історію зх.-рос. права. Звіти про діяльність комісії та згадуваний лист свідчать про ро­зумі­н­ня укладачів важливості ство­­ре­н­ня укр. енциклопед. словни­­ка, їхні профес. навички у вирішен­ні організац. питань, запал, з яким творився цей словник. На­прикінці 1921 у звʼязку зі ско­­роче­н­ням штатів ВУАН (наказ РНК УСРР від 27 вересня 1921) комісію пере­дано до складу установ при Спіл. зі­бран­ні ВУАН. Робилися спроби пере­вести її на окремий позаакадем. бюджет, але вони не були реалізовані. 1922 комісія призупинила діяльність через від­сутність кош­­тів. У зві­домлен­ні ВУАН за 1923 сказано, що вона діяла лише завдяки самовід­даній праці П. Стебницького та С. Постернака, який після смерті П. Стебницького став головою комісії. Осн. робота комісії у тому році полягала у створен­ні реєстру статей словника. Не­зважаючи на значні наук. сили, залучені до роботи над укр. енциклопед. словником у перші роки його створе­н­ня, через брак фінансува­н­ня замовлені стат­ті пере­ста­­ли надходити до комісії. 10 трав­­ня 1926 частково від­новлена у складі Першого від­ділу ВУАН. 19 листопада 1929 Президія ВУАН за­пропонувала від­ділам подати пропозиції щодо ви­да­н­ня Укр. рад. енциклопед. словника. 1930 комісія припинила діяльність.

Завантажити статтю