КОМІ́СІЯ ДЛЯ СКЛАДА́­Н­НЯ БІО­ГРАФІ́ЧНОГО СЛОВНИКА́ УКРАЇ́НСЬКИХ ДІЯЧІ́В ВУАН Засновано 1919. Голова — Д. Багалій, керівник — В. Модзалевський. 1923–1926 її очолював С. Єфремов, від 1926 посада голови була вакантною, а її роботою керував М. Могилянський. До першого складу комісії входили: редактор від­ділів Н. Мірза-Авакянц, П. Стеб­­ницький, П. Зайцев, Ф. Ернст, В. Романовський; спів­робітник І. Га­­лант, Г. Берло, О. Ликошин, Ф. Вербицький-Антіох, Я. Колубовський, В. Щербина, Д. Щер­­баківський, К. Антонович-Мель­­ник, Д. Ґраве. 1928 секретар зі спеціальних доручень став І. Крипʼякевич (над­­силав матеріали з Галичини), 1929 від­діл діячів геть­манської доби очолила Н. Полонська-Ва­­силенко. Своєрідний попередником комісії був гурток, що діяв у 1890-х роках під керівництвом В. Антоновича. Його учасники, серед яких — Ф. Матушевський, Г. Бер­­ло, І. Каманін, В. Щербина, О. Кониський, С. Єфремов, М. Василенко, М. Грушевський та О. Грушевський, В. Дурдуківський, К. Антонович-Мельник, О. Лотоцький, за­ймалися під­готовкою біо­графічного словника діячів України. Основне зав­да­н­ня першого етапу існува­н­ня комісії: ви­значе­н­ня про­грами словника, до якого мали увійти біо­графії осіб різного роду діяльності, якщо вони жили на території України, незалежно від їхньої національності та віро­­сповіда­н­ня, з найдавніших часів; збира­н­ня біо­графічних ві­домостей про українських діячів сучасної доби від­повід­но до запитань «Анкети для скла­дан­ни Біо­графичного Слов­­ника діячів України» (К., 1919). Діяльність комісії роз­вивалася у 3-х напрямах: формува­н­ня списку осіб, біо­графії яких повин­ні увійти до словника; пере­гляд джерел і укла­да­н­ня до них бібліо­графічних покажчиків; скла­да­н­ня біо­графічних довід­ок на перші літери абетки. Роз­роблено спеціальну ін­струкцію для спів­робітників, у якій пояснено зав­да­н­ня та викладено методики опрацюва­н­ня матеріалу. Комісія залучила до збору матеріалів і написа­н­ня статей багатьох ві­домих біо­графістів, зокрема Д. Яворницького, М. Зе­­рова, П. Федоренка, Б. Вар­­неке і О. Вар­­неке, О. Покровського, А. Верзилова (надіслав список діячів Чернігівщини на літери А–Я у 2-х зошитах), П. Флоренського (за­пропонував біо­графічний матеріал генеалогічного характеру з історії російської освіти); науковців і крає­знавців із Поді­л­ля (Ю. Сіцінський уклав пере­лік ві­домих діячів цього краю), Полтавщини, Чернігівщи­­ни, Степової України, Кубані (С. Ерас­­тов). Вона спів­працювала з Комісією для скла­да­н­ня історично-гео­графічного словника україн­­ської землі ВУАН та Комісією для скла­да­н­ня енциклопедичного словника ВУАН, а від 1930 — із редакцією УРЕ, яка надала список дія­­чів революційного руху (заплановано ство­­рити спільний авторський колектив для написа­н­ня біо­графічних статей). З метою сприя­н­ня діяльності комісії засновано біо­графічні гуртки при раді Лубенського наукового товариства при ВУАН (нині Полтавська обл.), етно­графічному від­ділі Во­­линського науково-дослідного музею, Волинського ІНО (обидва — Житомир) та ін. 1924 члени комісії роз­почали обробле­н­ня зі­браного матеріалу та систематизацію його в словнику, до 1933 на картки занесено близько 200 тисяч імен на літери А–Я. Під­готовлено до друку 1-й том на літеру А, однак ви­да­н­ня не здійснено, оскільки багатьох членів комісії ре­пресовано. 1931 вона уві­йшла до складу установ історичного циклу Соціально-економічного від­ділу ВУАН, 1934 припинила діяльність. Ар­хів комісії (близько 2 тисяч одиниць) зберігається в Ін­ституті рукопису НБУВ.