Лис Микита
Визначення і загальна характеристика
«ЛИС МИКИ́ТА» — український ілюстрований сатирично-гумористичний журнал. На свій час він був одним з найкращих укр. еміграц. часописів такого типу. Виходив у діаспорі з ініціативи й за ред. Е. Козака (Мюнхен, 1946–48; Нью-Йорк, 1950–51 — під назвою «Лис»; Детройт, 1951–91). У 1948 у Мюнхені видруковано спецвипуск «Лис Микита в світовій пресі», в якому вміщено інформацію й ілюстрації про передруки карикатур Е. Козака з «Л. М.» у провід. європ. часописах. За ідеологією і жанр. специфікою продовжував традиції галиц. сатир. періодики, насамперед популяр. у 1920–30-і рр. ж. «Зиз» і «Комар» (ред. другого також був Е. Козак). «Л. М.» засн. у таборі для переміщ. осіб у Мюнхені. Спочатку друкувався неперіодично, 1951–57 — тричі на місяць, 1957–89 — щомісяця, 1989–90 — по 4 числа на рік, останнє число — у січні 1991. Серед дописувачів — відомі укр. літератори, публіцисти й художники І. Керницький, З. Когут, Р. Купчинський, Б. Нижанківський, М. Понеділок, С. Риндик, У. Старосольська, М. Дмитренко, Я. Гніздовський, Л. Гуцалюк та ін. Більшість малюнків і дописів робив сам Е. Козак. Висміював політ. систему в СРСР, антиукр. діяльність Й. Сталіна (вмістив серію сатир. карикатур на нього та ідеї, що виражали сутність сталін. режиму) й ін. діячів комуніст. системи (М. Хрущов, Л. Брежнєв). Критикував угодовську політику амер. уряду щодо СРСР, його кволу реакцію на придушення свободи й демократії в СРСР, зокрема в Україні. На сторінках журналу друкувалися карикатури на відомих представників укр. політикуму в екзилі, засуджувалися міжпарт. чвари, неетичні вчинки суспільно-громад. діячів. Чимало уваги ред. «Л. М.» приділяла друж. шаржу (вербал. та графіч.) на світ. лідерів, відомих укр. громад.-політ., культ.-осв. і церк. діячів. У Детройті одночасно існувало й видавництво «Л. М.», яке очолював А. Козак.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
