ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Літературна мова

ЛІТЕРАТУ́РНА МО́ВА – наддіалектний, унормований різновид національної мови, що є основним засобом спілкування в більшості соціальних сфер. У такому ж значенні використовують поняття «загальнонародна мова». В англійській мові на позначення цього різновиду національної мови застосовують термін «мовний стандарт», або «стандартна мова» (standard language, standard Englisch), у нім. – «висока мова» (Hochsprache). Л. м. трактують також як засіб порозуміння всіх представників народу без розрізнення віку, статі, соціального походження та території проживання. За культурним і соціальним статусами Л. м. як вища опрацьована форма існування мови протистоїть територіальним і соціальним діалектам, різним типам розмовного койне, мішаним різновидам побутово-роз­мовного мовлення. Основна її функ­ція – консолідуюча.

Провідне у визначенні Л. м. є поняття норми. Норми мовного стандарту існують на всіх рівнях мови – фонетичному, морфологічному, синтаксичному, лексичному. Л. м. потребує кодифікації, тобто узаконення в ор­фографічних та орфоепічних словниках, граматиках, довідниках з культури мовлення. Між літературним стандартом та іншими формами побутування мови існує взаємозв’язок. Живе побутово-розмовне мовлення є постійним джерелом збагачення й оновлення Л. м.

У сучасних умовах динамічних соціальних перетворень, зокрема з розвитком ЗМІ та Інтернету, взаємозв’язок писемної і розмовної мов інтенсифікувався. Отже, серед характерних рис Л. м. – писемна фіксація, загальнообов’язковість норм і їхня кодифікація, розвинена функціон.-стильова система і стилістична диференціація засобів вираження. Співвідношення між цими ознаками, форми їхньої реалізації не є тотожними і стабільними, окремі розрізнювальні риси виробляються лише поступово, при цьому їхні становлення і розвиток протікають нерівномірно.

Л. м. виникає на певних етапах історичного розвитку народу і свідчить про досягнення ним високого культурного рівня й здатності до самоорганізації. У період середньовіччя роль писемно-літ. мови могла виконувати чужа мова – латинська в країнах Зх. Європи, класична арабська в ірано- і тюркомов. народів. У Київ. Русі такою мовою була церк.-слов’ян. (старослов’ян.). У донаціональний період писемно-літературна мова обслуговувала переважно одну сферу суспільного життя – культово-релігійну. Процеси формування Л. м. у багатьох європ. країнах починалися з перекладів Біблії з незрозумілої для народу латини на нац. мови, а також з укладання словників і граматик. В історії багатьох народів поперед. етап у формуванні Л. м. становило виникнення койне. Напр., англійська Л. м. виникла на базі лондонського койне, китайська – на базі пекінського койне, у формуванні російського Л. м. вагому роль віді­грало московське койне, яке поєднувало риси північноросійських і південноросійських говорів.

Л. м. безпосередньо пов’язана з розвитком культури народу, зокрема його художньої літератури. Так, в історичному розвитку багатьох Л. м. велике значення мала творчість видатних письменників (В. Шекспіра у становленні англ. Л. м., Данте – італійської, Т. Шевченка – української, О. Пуш­кіна – російської та ін.). Поняття «Л. м.» і «мова художньої літератури» не тотожні, оскільки у мові художньої літератури, особливо сучасної, крім нормативного, використовують еле­менти ненормативного мовлення – жарґонізми, арґо, діалектизми тощо. В умовах нерівноправного становища етносу в складі поліетнічних імперій часто відбувається обмеження функцій його Л. м. внаслідок вилучення зі сфер адмінстативного управління, освіти, науки.

Л. м. можуть мати регіональні варіанти. Так, унаслідок розділення території України між Російською та Австро-Угорською імперіями українська Л. м. в 19 – на поч. 20 ст. формувалася у двох варіантах – східноукраїнському і західноукраїнському. Об’єднання українських земель в одній державі сприяло інтеграції регіональних варіантів у єдину Л. м. загальнонародного поширення. Деякі сучасні Л. м., поширення яких вийшло за межі їхніх держав, що пов’язано переважно з колишньою колонізаторською політикою, мають національні варіанти (англ. мова у США, Канаді, Австралії, іспанська в країнах Латинської Америки, французька у Канаді тощо).

Літ.: Пилинський М. М. Мовна норма і стиль. К., 1976; Беликов В. И., Кры­син Л. П. Социолингвистика: Учеб. Москва, 2001; Масенко Л. Нариси з соціолінгвістики. К., 2010; Коць Т. А. Літературна мова у функціонально-сти­льовій парадигмі. К., 2010; Літературна мова і мовна практика. Ніжин, 2013; Бибик С. П. Усна літературна мова в українській культурі повсякдення. Ніжин, 2013.

Л. Т. Масенко

Рекомендована література

  1. Пилинський М. М. Мовна норма і стиль. К., 1976;Google Scholar
  2. Беликов В. И., Кры­син Л. П. Социолингвистика: Учеб. Москва, 2001;Google Scholar
  3. Масенко Л. Нариси з соціолінгвістики. К., 2010;Google Scholar
  4. Коць Т. А. Літературна мова у функціонально-сти­льовій парадигмі. К., 2010;Google Scholar
  5. Літературна мова і мовна практика. Ніжин, 2013;Google Scholar
  6. Бибик С. П. Усна літературна мова в українській культурі повсякдення. Ніжин, 2013. Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Літературна мова / Л. Т. Масенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-55775

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

17-й

Дата виходу друком тому:

2016

Дата останньої редакції статті:

2016

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Мова і література

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

55775

Кількість переглядів цього року:

268

Схожі статті

Білоруська мова
Мова і література  | Том 2 | 2003
Г. П. Півторак
Казка
Мова і література  | Том 11 | 2011
Ю. Ф. Ярмиш
Література для дітей та підлітків
Мова і література  | Том 17 | 2016
С. С. Іванюк

Нагору