КОРНІЙЧУ́К Катерина Іванівна (09. 04. 1960, Київ) — графік, живописець, художниця театру. Дружина О. Ва­­карчука. Член НСХУ (1988). У Киє­­ві на­вчалася у студії В. Зарецького (1977–78), закінчила художній ін­ститут (1985; майстерня В. Чебаника), творчі майстерні АМ СРСР (1988; керівник М. Дерегус). Учасниця мистецьких ви­ставок від 1991. Персональні — у м. Бока-Ратон (1991), Вашинґтоні, Такомі, Сіетлі (усі — США, 1994), Києві (1996, 1999, 2000–01, 2004, 2006, 2008, 2010–11). У роботах від­чувається вплив українського фольклору, народного мистецтва, іко­­нопису, язичницьких символів, візантійської культури (абстрактні та стилізовані орнаменти, іконо­графія). По­єд­нує абстрактну форму з фігуративним малюнком. Основні графічні техніки — літо­графія, монотипія, офорт. Від кінця 1990-х років працює у галузі нефігуративного живопису. Інтер­претує архаїчні сим­­воли, знаки, кирилицю. Створи­­ла ескізи костюмів до ви­став: «Гедда Ґаблер» (1996) і «Ляльковий дім» (2003) Г. Ібсена, «Що приховує в собі ніч» М. Турньє та С. Лелюха (1997), за мотивами книги «Чарівна Пеппі» А. Ліндґрен (1999), «Вовки та вівці» М. Островського (2000; премія «Київська пектораль», 2002), «Химе­­ра» Неди Неж­даної (2006), «Поліан­на» Е. Портер (2008, премія «Київська пектораль» за кращу дитячу ви­ставу, 2008; усі — Київський ТЮГ на Липках); «Чума обом домівкам вашим» Г. Горіна (1998), «Варав­ва» Ж. де Ґельдерода (2003; обидва — Черкаський український музично-драматичний театр імені Т. Шевченка); «Елітні пси» В. Від­мера (1999), «Весь Шек­спір — за один вечір…» В. Малахова (2005), «Сповідь цнотливого бабія» А. Крима (2006; усі — Національний театр російської драми імені Лесі Українки, Київ); «Назар Стодоля» Т. Шевченка (2009), «Бульвар злочинів» Е. Шмідта (2011; обидві — Національний український драматичний театр імені І. Франка, Київ). Окремі твори зберігають­­ся у Будинку-музеї А. Чехова (м. Ялта АР Крим), Запорізькому художньому музею, колекціях «Градобанку» (Київ), «Оща­дбанку» (Москва).