ВАКАРЧУ́К Олексій Вадимович (22. 07. 1960, Полтава) — художник театру. Заслужений діяч мистецтв України (2025). Член НСХУ (1993). Закін. Київський художній ін­ститут (1984; викл. А. Кириченко, Д. Лідер). Працював гол. художником Київ. ТЮГу (від 1984); 1986–88 — у Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка; від 1988 — художник-по­становник Нац. театру рос. драми ім. Лесі Українки (Київ). Учасник мистецьких ви­ставок від 1985. Персон. — у Києві (1999). Роботи В. від­значаються майстер. створе­н­ням ціліс. пластич. середовища, чітким рисунком, напруженістю кольору. Оформив ви­стави: «Лісова пісня» Лесі Українки (1984),«Що приховує в собі ніч» С. Лелюх (1995; 3-я премія Між­нар. фестивалю дит. пʼєси, Туреч­чина), «Чарівна Пеппі» за А. Ліндґрен (1998; усі — Київ. ТЮГ), «Чума обом родинам вашим» Г. Горіна (1998, Черкас. укр. муз.-драм. театр ім. Т. Шевченка), «Подія» за В. Набоковим (1989), «Генерали у спідницях» Ж. Ануя (1990), «Маскарадні забави» А. Бог­дановича за К. Ґольдоні (1999), «Не­ймовірний бал» А. Рубіної (2001), «Тату­йована троянда» Т. Вільямса (2003; усі — Нац. театр рос. драми ім. Лесі Українки).