ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Луб’яних культур Інститут НААНУ

ЛУБ’ЯНИ́Х КУЛЬТУ́Р Інститут НААНУ – головна науково-дослідна установа, що здійснює наукове забезпечення коноплярства і льонарства в Україні. Засн. 1931 у м. Глухів (нині Сум. обл.) на базі Укр. дослід. станції прядив. культур як ВНДІ конопель. Ініціатори створення – М. Гришко, С. Лебедєв, Д. Лихвар, К. Малуша, Я. Толлочко, А. Хрєнников та ін. 1944 об’єдн. із ВНДІ нових луб’яних культур (Москва) під назвою ВНДІ луб’яних культур, від 1992 – Інститут луб’яних культур УААН, від 2010 – Інститут луб’яних культур та фі­тофармацевт. сировини НААНУ, від 2012 – Луб’яних культур Дослідна станція Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ, від 2016 – сучасна назва. У структурі – 4 наук. та 1 вироб. підрозділи. В установі працюють 104 особи, з них 3 д-ри та 12 канд. н. Серед відомих учених – С. Берлянд, В. Вировець, П. Голобородько, Л. Горшкова, А. Дьомкін, М. Жуков, І. Лайко, М. Мигаль, Є. Пашин, Г. Сенченко, М. Тимонін. Основні напрями наук. досліджень: селекція льону-довгун­цю і конопель, розроблення й удосконалення технологій їхнього вирощування та збирання, а також перероблення лляної та конопляної сировини; обґрунтування методів визначення якості лубоволокнистої сировини; стандартизація продукції луб’я­них культур; економіка галузей льонарства й коноплярства в ринк. умовах господарювання. Співроб. установи вивели однодомні сорти конопель (це дало змогу механізувати процес їхнього збирання), сорти конопель з високим вмістом волокна, перші в світі сорти однодом. конопель без наркотич. властивостей (ЮСО-31, Золотоніські 11, 15, Глера, Гляна) і наркотич. сполук (Вікторія, Ніка), сорти льону-довгунцю з високими продуктивністю і якістю волокна (Чарівний, Глухівський ювілейний, Глінум, Гладіатор, Глазур); розробили технології механіз. збирання конопель та їхнього первин. оброблення, інструм. методи оцінювання лубоволокнистої сировини. Базова колекція конопель Станції нараховує 488 зразків із 27-ми країн світу, льону – 1330 зразків із 47-ми країн. Видає збірник наук. праць «Луб’я­ні та технічні культури». Перший дир. – М. Алексенко (1931–32), від 2020 – С. Ткаченко.

Літ.: Інститут луб’яних культур УААН // Перший. 2005. № 28; V. Kabanets, R. Hi­liazetdinov, L. Zhuplatova. Activities of the Institute of Bast Crops of the National Academy of Agrarian Sciences, Ukraine // Euroflax. 2010. № 33(1).

Ю. В. Мохер, Л. М. Жуплатова

Рекомендована література

  1. Інститут луб’яних культур УААН // Перший. 2005. № 28;Google Scholar
  2. V. Kabanets, R. Hi­liazetdinov, L. Zhuplatova. Activities of the Institute of Bast Crops of the National Academy of Agrarian Sciences, Ukraine // Euroflax. 2010. № 33(1).Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Луб’яних культур Інститут НААНУ / Ю. В. Мохер, Л. М. Жуплатова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-58944. – Останнє поновлення : 30 січ. 2024.

Том ЕСУ:

18-й

Дата виходу друком тому:

2017

Дата останньої редакції статті:

2024-01-30

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

58944

Кількість переглядів цього року:

25

Схожі статті

Нагору