Мексика

МЕ́КСИКА, Мексиканські Сполучені Штати (іспан. México, Estados Unidos Mexicanos) — країна в пів­ден­но-західній частині Пів­нічної Америки. Межує на Пн. з США (довж. кордону 3152 км), на Пд. Сх. — з Ґватемалою (956 км) і Белізом (193 км). Омивається на Зх. і Пд. Тихим (затоки: Каліфорнійська, Бандерас, Теуантепек), на Сх. — Атлант. (затоки: Мексиканська, Кам-пече) океанами. Площа 1 972 550 км². Насел. 118 млн осіб (2016), пере­важно мексиканці. Адм. поділ: 31 штат і столич. федерал. округ. Столиця — Мехіко (насел. 8,9 млн осіб). Найбільші міста (з насел. понад 1 млн): Ґвадалахара (шт. Халіско), Екатепек- де-Морелос, Несауалько­йотль (обидва — федерал. округ Мехіко), Леон (шт. Ґуанахуато), Монтер­рей (шт. Нуево-Леон), Пуеб­ла (шт. Пуебла), Сьюдад-Хуареса (шт. Чіуауа), Тіхуана (шт. Баха-Каліфорнія). Між­нар. аеропорти в Мехіко та в містах Ватулько, Канкун, Козумель, Манклова, Мексікалі, Оахака-де-Хуарес, Сальті­йо, Сан-Луїс-Потосі, Санть-яґо-де-Керетаро, Толуко та ін. Мор. порти: на тихоокеан. узбереж­жі — Ісла-Седрос, Ласаро- Карденас, Мансанільо, Саліна- Крус; на атлантичному — Веракрус, Кайо-Аркас, Коацакоалькос. Роз­винені автомоб. і залізнич. транс­порт. Офіц. мова — іспанська. Серед віруючих 89 % складають католики. Грош. одиниця — мексикан. песо. Форма держ. правлі­н­ня — федерат. республіка. Глава держави й уряду — президент (від 2012 — Е. Пенья-Ньєто), якого вибирають прямим голосува­н­ням на 6 р. Найвищий орган законодав. влади — двопалат. Нац. кон­грес (Сенат і Палата депутатів). Кожний штат має однопалат. кон­грес і кон­ституцію. Президент при­значає найвищих держ. службовців, губернаторів штатів і федерал. округу. М. — чл. ООН (1949), Організації амер. держав (1948), Латино­амер. асоц. інтеграції (1980). Значна частина тер. М. — Мексикан. нагірʼя, оточене хребтами Сх. Сьєр­ра-Мадре (вис. 4054 м), Зх. Сьєр­ра-Мадре (3150 м) та Поперечна Вулкан. Сьєр­ра з діючими вулканами Орісаба (5700 м), Попокатепетль (5452 м), Коліма (3846 м). Посідає 2-е м. у регіоні за видобутком нафти (після Венесуели). Є поклади газу, вугі­л­ля, руд заліза, міді, свинцю, цинку, вісмуту, кадмію, стибію, молібдену, срібла та золота. Пере­важає тропіч. клімат; на Пн. — субтропічний. Середня температура липня від +15 (в горах) до +30 (побл. Каліфорній. затоки) °С, січня — від +10 (на Пн. Зх.) до +25 (на Пд.) °С. Кількість опадів 100–3000 мм на рік. Протяжність мор. берег. лінії 9,2 тис. км. Найбільша річка — Ріо-Браво-дель-Норте (побл. кордону з США має назву Ріо- Ґранде) з притоками Кончос і Лерма. Протікають Бальсас, Ґріхальва, Коацакоалькос, Колорадо, Усумасінта. Найбільше озеро — Чапала. У вологих р-нах ростуть тропічні, у горах — хвойні ліси, у посушливих місцевостях — пустел. і напів­пустел. рослин­ність. На Пн. Зх., на Мексикан. нагірʼї — неоарктична фауна, на Пд. та в низовинах — неотропічна. У напів­пустелях і пустелях роз­по­всюджені землерийки та ко­йоти; у гір. лісах — чорні ведмеді, єноти-полоскуни, пуми; у тропіч. пд. лісах — мавпи, тапіри, ягуари; у саванах — олені, мурахоїди. Природні обʼєкти світ. спадщини ЮНЕСКО: о-ви та природо­охорон­ні тер. Каліфорній. затоки, гроти Яґуля й Мітли в центр. долині Оахака (шт. Оахака), агавовий ландшафт і стародавні заводи Текіли (шт. Халіско), китовий заповід­ник Ель-Віскаїно (шт. Баха-Каліфорнія-Сюр), біо­сферні заповід­ники та резе­рвати Гран-Десіерто-де-Алтар (шт. Со-нора), Ель-Пінакате, Маріпоса- Монарка (шт. Мічоакан і Мехіко) та Сіан-Каан (шт. Кінтана-Роо). У давні часи на тер. М. існували держ. утворе­н­ня індіан. племен ацтеків, майя, тольтеків з високим рівнем цивілізації. 1521 іспан. військо на чолі з Е. Кортесом завоювало землі ацтеків, заснувавши т. зв. Нову Іспанію. 1821 після тривалої вій­ни встановлено незалежність від Іспанії та утвор. Першу Мексикан. імперію на чолі з А. де Ітурбіде. 1824 у М. проголошено республіку, а її першим президентом став В. Гуадалупе. 1829 від­мінено рабство. 1835 мексикан. диктатор А. де Санта-Анна скасував кон­ституцію, що при­звело до конфлікту з амер. поселенцями в Техасі. 1845 США анексували Техас, а після мексикан.-амер. вій­ни 1846–48 при­єд­нали понад третину мексикан. земель. 1861–68 тривала збройна інтервенція Великої Британії, Франції та Іспанії. 1877 встановлено клерикально-поміщиц. диктатуру, що була повалена після революції 1910–17. У 1917 прийнято нову кон­ституцію М. Знач. стабільності в країні досягнуто під час правлі­н­ня П. Кальєса, який 1929 заснував Нац. рев. партію. Упродовж на­ступ. років у М. від­бувався екон. роз­виток, що в серед. 1960-х рр. змінився політ. кризою. 1968 у М. проведено Олімпійські ігри, на яких здобули пере­могу укр. спортс­мени В. Голубничий (легка атлетика), Б. Гуревич (вільна боротьба), Л. Жаботинський (важка атлетика), В. Ман-кін (вітрильний спорт), В. Морозов, О. Шапаренко (обидва — веслува­н­ня на байдарках) і В. Сидяк (фехтува­н­ня). У на­ступ. десятиліт­ті в країні щорічно зро­стала інфляція, що 1982 при­звело до дефолту. Стабілізувати ситуацію вдалося лише через бл. 20 р. 2006 пере­мога на виборах Ф. Кальдерона-Інохоса з мін. пере­вагою спричинила масові ви­ступи мексиканців. Нині М. — індустріально-аграрна країна. За екон. потенціалом вона посідає 2-е м. (після Бразилії) у Лат. Америці. Обʼєм ВВП 2,498 трлн дол. США (2017). У його структурі на сферу послуг при-падає понад 60 %, на пром-сть — бл. 30 %, на с. госп-во — бл. 5 %. Основні галузі промисловості: нафтогазовидобувна, нафтопереробна, електрон­на та електротех., металург., хім., легка, текс­тил., харч., тютюнова. М. посідає 3-є м. у світі за кількістю зі­браної кукурудзи. У країні виробляють пиво та текілу, значну частину яких екс­портують; вирощують каву, авокадо, папайї, манго, цитрусові, томати, що також вивозять до багатьох країн світу. Роз­винені тварин­ництво та рибальство. Щорічно М. від­відують понад 20 млн туристів. Сюди надходять значні грош. пере­кази від мексиканців, що мешкають у США. Осн. торг. партнери: США, Канада, Китай. У Мехіко функціонують Нац. музей з багатою колекцією археол. памʼяток, Нац. музей антропології, Нац. музей пластич. мистецтв, Музей сучас. мистецтва «Поліфорум». На тер. М. збереглися залишки давніх міст майя та ацтеків з пірамідами, храмами та житл. будинками. Істор.-культурні обʼєкти світ. спадщини ЮНЕСКО: доіспан. міста Ель-Тахін (шт. Ве­ра­крус), Калакмел, Кампече (обидва — шт. Кампече), Паленке (шт. Чіапас), Теотіукан (долина Мехіко), Ушмаль (шт. Юкатан), центри міст Мехіко, Морелія, Оаха­ка, Пуебла, Сакатекас, Сошимілко, дорога Каміно-Реал-де-Тьєр­ра-Адентро, руїни Монте-Албан, м. Ґуанахуато та прилеглі шахти, наскел. малюнки Сьєр­ра-де-Сан-Франсіско (шт. Баха-Каліфорнія), археол. зони Пакіме, Касас-Ґрандес (шт. Чіуауа), археол. памʼятки Шочикалко (шт. Мо-релос), р-ни міст Керетаро (шт. Ке-ретаро) та Тлакоталпан (шт. Веракрус), монастирі на схилах Попокатепетля поч. 16 ст. (шт. Мо-релос і Пуебла), францискан. місії у Сьєр­ра-Ґорда (шт. Керетаро), будинок-студія Л. Бар­раґана (Мехіко), м. Сан-Міґель і святилище Хесус-Насарено-де-Атотонілко (шт. Ґуанахуато), комплекс лікарні Оспісіо Кабаньяс в Ґвадалахарі, гол. частина Нац. автоном. університету Мехіко. Першими українцями на тер. М. були вихідці з Австро-Угор. імперії, які оселилися у м. Кампече. Більшість мі­грантів при­їздили, щоб влаштуватися на роботу на с.-г. ферми у Центр. та Пн. М. і на п-ові Юкатан. Після 1991 до М. почали емігрувати укр. науковці, музиканти, артисти, художники. Міста компакт. прожива­н­ня українців у М.: Мехіко, Пуебла, Куернавака, Толука. В університетах Мехіко та Монтер­рея працюють каф. української мови. Найбільша громад. організація — обʼ­єдн. «Славутич» у Мехіко (засн. 2003) на чолі з Н. Хотяїнцевою. Знач. внесок у збереже­н­ня укр. культури робить також обʼ­єдн. українців у Ґвадалахарі. У Мехіко є укр. ресторан. Від 2010 у М. діє «Центр Кнорозова в Шкареті» з ви­вче­н­ня письма і мови майя, 2018 у м. Мерида (шт. Юкатан) встановлено памʼятник Ю. Кнорозову. 25 грудня 1991 М. ви­знала незалежність України. 14 січня 1992 між двома країнами встановлено дипломат. від­носини. 1997 Президент України Л. Кучма з офіц. візитом від­відав М., після чого були налагоджені дружні звʼязки між Києвом та Мехіко. 1999 у Мехіко від­крито Посольство України у М., 2005 у Києві — Посольство М. в Україні. Від 2008 у Львові діє Почесне консульство М. в Україні, від 2010 у м. Тіхуана — Почесне консульство України у М. 2009 у ВР України засн. депутат. групу (пере­о­брано 2016) з між­парламент. звʼязків з М., а 2016 у Палаті депутатів Нац. кон­гресу роз­почала роботу депутат. група дружби «М. — Україна». Від 2014 найвище керівництво М. ви­ступає з під­тримкою суверенітету та територіал. цілісності України. 2015 голови зовн.-політ. ві­домств США, М. та Канади на зу­стрічі у Бостоні заявили, що рос. агресія є глобал. викликом, та наголосили на необхідності негайного припине­н­ня військ. дій. 2002 під­писано укр.-мексикан. угоду про торг.-екон. спів­робітництво. 2016 обсяг торгівлі товарами між Україною та М. склав 235,206 млн дол. США, при цьому екс­порт з України становив 136,496 млн дол. США, імпорт з М. — 98,710 млн дол. США. Осн. стат­ті укр. екс­порту: чорні метали та вироби з них (51,6 %), зерн. культури (26,4 %), добрива (8,3 %), залізничні локомотиви (3,4%), продукція бо­рошномельно-крупʼяної промисловості (3,1 %), сіль та сірка (2,1 %), ядерні реактори (1,4 %); осн. стат­ті мексикан. імпорту: транс­порт­ні засоби (29,5 %), електр. машини (18,6 %), ядерні реактори (11,9 %), алкогол. і без­алкогол. напої (8,2 %), сіль та сірка (5,1 %), фармацевт. продукція (5,1 %), оптичні прилади (4,9 %), плоди та горіхи (3,7 %). М. спів­працює з Україною і в галузі науки та освіти. Від 1990 здійснюють обмін студентами та проводять спіл. наук. дослідж. Нац. політех. ін­ститут Мехіко та Нац. тех. університет України «Київ. політех. ін­ститут»; від 1993 — Нац. автоном. університет Мехіко та Нац. тех. університет «Харків. політех. ін­ститут». 2015 під­писано генерал. угоду про спів­робітництво між Нац. автоном. університетом Мехіко та Київ. університетом.

Літ.: E. Krauze. Mexico: Biography of Power: A history of Modern Mexico 1810–1996. New York, 1998; Соколов А. История Латинской Америки 1918–1945. Мо-с­ква, 1999; Y. Eric Van. Writing Mexican History. Stanford, 2016.

А. М. Годлюк

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю