МАРС

МАРС (Майстерня революційного слова) — літературна група. Засновано 7 листопада 1926 у Києві на базі літературного угрупова­н­ня «Ланка». У складі – Б. Антоненко-Давидович, Г. Брасюк, М. Галич, Я. Качура, Г. Косинка, В. Під­могильний, Є. Плужник, Б. Тенета, Д. Фальківський, В. Ярошенко. Група мала на меті «сприяти роз­виткові пролетарської літератури й культури як пере­ходового етапу до літератури й культури соціалістичної». Основне зав­да­н­ня — боротьба з графоманством і заро­зумілістю в літературі. Група захищала свободу літературної творчості, боронила право письмен­ників користуватися різними літературно-художніми засобами, орієнтувала їх на по­стійне самовдосконале­н­ня і написа­н­ня високомистецьких творів. Разом із ВАПЛІТЕ й «нео­класиками» ви­ступила проти панува­н­ня в мистецтві марксистської ортодоксальної ідеології, за виведе­н­ня української літератури на світовий рівень. Основні ідеї і мотиви творчості: кон­струкція долі й сенсу існува­н­ня людини, пі­зна­н­ня нею самої себе, дослідже­н­ня «народже­н­ня» людини, яка осмислює трагічність свого ви­окремле­н­ня з природи; про­блема самотності (що змушує людину замикатися в собі, самотність як певне тавро долі). Письмен­ники показали незахищеність людини, яка спробувала вирішити на­зрілі пита­н­ня або просто опинилася у світі зла й насильства. Від­чу­т­тя самотності, приреченості в абсурд. світі домінує в багатьох творах «мар­­сівців». Тематичний мотив творчості письмен­ників — мотив міста, осмисленого як протилежність селу. Це по­значилося на від­творен­ні впливу міста й села на особистість людини. Ортодоксальна радянська критика звинувачувала членів групи в дрібнобуржуазному правопопутництві. Змушені роз­пустити групу (1929), майже всі її члени в 1930-х рр. за­знали пере­слідувань, арештів і ре­пресій.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю