Ківерцівський район

КІ́ВЕРЦІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­но-східній частині Волинської області. Межує з Маневиц., Рожищен. і Луцьким р-нами Волин. обл. та Млинів., Рівнен. і Костопіл. р-нами Рівнен. обл. Утвор. 1940. Від червня 1941 до лютого 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Від 1966 — у сучас. межах. Площа 1,4 тис. км². Насел. 66 412 осіб (2001, складає 98,8 % до 1989), пере­важно українці. У складі р-ну — м. Ківерці, смт Олика та Цумань і 72 сільс. насел. пункти. Пн. частина К. р. лежить у межах Поліської низовини, пд. — Волинської височини. Поверх­ня — плоскохвиляста рівнина: на Пн. — морен­но-зандрова, на Пд. — лесова. Пд. частина р-ну під­вищена, роз­членована ярами та балками. Корисні копалини: торф, пісок, крейда, глина. На тер. р-ну протікають річки Горинь, Стир (притоки Припʼяті, бас. Дніпра) з притоками Конопелька, Кормин, Рудка. На Ківерщині — 9 озер; найбільші: Озеро та Озерце (роз­таш. на тер. однойм. сіл). Створ. 22 ставки (пл. водного дзеркала 251,49 га). Ґрунти пере­важно дерново-підзолисті, в долинах річок — торфоболотні, на виходах мергелів, крейди — пере­гнійно-карбонатні, у лісо­степ. зоні — темно-сірі, опідзолені та чорноземні. Ліси за­ймають 43 % тер. р-ну (61 тис. га). У деревостої — сосна, береза, вільха, дуб, ясен, крушина, ліщина. У р-ні — Нац. природ. парк «Цуманська пуща», заг.-держ. значе­н­ня ландшафт. заказник Кормин, комплексна памʼятка природи Горинські круто­схили, місц. значе­н­ня 1 ландшафт., 7 ліс., 1 ботан., 3 заг.-зоол., 2 орнітол. заказники, 31 ботан., 1 зоол., 5 гідрол. памʼяток природи, 20 заповід. ур­очищ, памʼятка садово-парк. мистецтва Макаревичів. парк. Гол. під­приємства роз­таш. у райцентрі. У с. Кульчин — силікат. завод, у смт Цумань — держ. під­приємство «Журавка», що за­ймається пере­робле­н­ням та консервува­н­ням овочів та фруктів, держлісгосп. Спеціалізація с. господарства — рослин­ництво зерново-буряківничого і тварин­ництво мʼясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 67 тис. га, з них орних земель — 41,4 тис. га, багаторіч. насаджень — 1,1 тис. га, сінокосів — 12,7 тис. га, пасовищ — 12,8 тис. га. Осн. виробниками с.-г. продукції є 13 с.-г. ко­оперативів, 5 т-в, 7 приват. під­приємств і 55 фермер. госп-в. Гол. культури: пшениця, жито, ячмінь, цукр. буряки, льон, картопля. Транс­порт­но-екс­плуатаційна мережа: 104 км залізнич. колій, 365 км автомобіл. доріг держ. і місц. значе­н­ня, з них 313 км — з твердим покри­т­тям. Є 27 автомобіл. і 8 залізнич. мостів. У К. р. — 61 заг.-осв. школа, мед. коледж; 22 Будинки культури та 26 клубів, 52 б-ки, 3 муз. школи, Ківерцівський крає­знавчий музей; 4 лікарні, 3 амбулаторії, 57 фельдшер.-акушер. пунктів, 3 санаторії, обл. психіатр. лікарня; ДЮСШ; 5 готелів; від­діл. 4-х банків. Виходить г. «Вільним шляхом». Реліг. громади: 21 — УПЦ МП, 18 — УПЦ КП, 3 — РКЦ, 1 — УГКЦ, 13 — християн віри євангельської, 9 — євангел. християн-баптистів, 2 — свідків Єгови, 1 — адвентистів сьомого дня. Діє Жидичинський Свято-Миколаївський чоловічий монастир УПЦ КП. Памʼятки архітектури: Стрітен. церква у с. Залісоче (1784), Михайлів. церква (1770) і дзвіниця (кін. 19 ст.) у с. Липне, Михайлів. церква у с. Омельне (1776), Покров. церква (1810) і дзвіниця (кін. 19 ст.) у с. Метельне, церква Івана Хрестителя у с. Прилуцьке (1934), замок Радзивіл­лів (1558), колегіал. костел Св. Трійці (1635–40), костел св. Петра і Павла (1460, най­старіший на Волині), церква Св. Трійці (1886) у смт Олика. Серед видат. уродженців — математик, академік АН УРСР М. Кравчук (с. Човниця), фахівець у галузі кібернетики, дійс. чл. НТШ Т. Вінцюк (с. Кульчин), фахівець у галузі механізації с. господарства, чл.-кор. УААН О. Сидорчук (с. Дерно), мово­знавець, педагог, академік НАПНУ Г. Артемчук (с. Котів), фізик, громад. діяч В. Жовтянський (с. Залісоче), математик С. Сосницький (с. Дідичі), мово­знавці Г. Аркушин (с. Сильне), М. Мірченко (с. Покащів), брати мово­знавець Микола та літературо­знавець Петро Волинські (смт Олика), літературо­знавець М. Дубина (с. Дідичі), акушер-гін­еколог Л. Мельник (с. Кульчин); письмен­ник, пере­кладач, дійс. чл. НТШ С. Радіон (с. Прилуцьке), письмен­ник П. Боярчук (с. Одеради); поет, художник М. Нестерчук (с. Сильне), графік, кераміст М. Андрущук (с. Прилуцьке); церк. діяч УПЦ у Зх. Європі, дійс. чл. НТШ Анатолій (Дублянський; с. Пере­токи, зняте з обліку); право­знавець В. Зайчук (с. Тростянець); важко­атлет В. Грабар (с. Кульчин); Герой Радянського Союзу В. Киричук (с. Словатичі).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю