Розмір шрифту

A

Міннесота

МІННЕСО́ТА (англ. Minnesota) — штат на пів­ночі США. Межує на Сх. зі шт. Віс­консин, на Пд. — зі шт. Айова, на Зх. — зі штатами Пд. Дакота та Пн. Дакота; на Пн. — з канад. провінціями Манітоба й Онтаріо, від них штат від­ділено озерами. Площа 218 700 км2. Насел. 5 576 606 осіб (2017). Центр штату — м. Сент-Пол (від 1849). Найбільше місто — Мін­неаполіс (422 331 особа). Між­нар. аеропорт Мін­неаполіс-Сент-Пол. Віро­сповіда­н­ня: традиц. проте­станти — 32 %, євангелісти — 21 %, римо-католики — 28 %, позаконфесійні — 13 % та ін. Законодавча влада складається з сенату та палати пред­ставників. Голова виконавчої влади та головнокомандувач нац. гвардії — губернатор. Здавна тер. М. була заселена індіан. племенами анишинаабе та дакота. На думку деяких дослідників, певний час тут існувало поселе­н­ня вікінгів. У 2-й пол. 17 ст. на землях сучас. М., що згодом уві­йшли до складу колонії Нова Франція, зʼявилися перші франц. поселенці та катол. місіонери. Від 1760-х рр. після франко-індіан. вій­ни М. — під кон­тролем Великої Британії. 1783 під час амер. революції тер. на Сх. від р. Міс­сісіпі ві­ді­йшла до США. Згодом амер. уряд при­дбав зх. землі, частина долини залишалася спірною до укладе­н­ня договору 1818. У 1858 М. стала окремим штатом США, ратифіковано Кон­ституцію. Європ. колонізатори збудували млин на водо­спаді Сент-Ентоні та значну кількість під­приємств з обробле­н­ня деревини у м. Мерін-он-Сент-Кру, Стил­лвоте та Вінона; почали добувати місц. поклади заліз. руди, ґнейсів, пісків та ін. буд. матеріалів, що сприяло роз­витку промисловості. Після 2-ї світової вій­ни М. стала одним із центрів роз­робле­н­ня компʼютер. технологій. 1946 засн. Асоц. інж. досліджень, що створювала компʼютери для ВМФ США. Нині у штаті роз­таш. чимало біо­технол. компаній. Працюють багато вітр. електро­станцій. Роз­винені рослин­ництво (гол. культури: цукр. буряк, кукурудза, зелений горошок), птахівництво (спрямов. пере­важно на від­годівлю індиків) та тварин­ництво. У Мін­неаполісі — Ін­ститут мистецтв, Мист. центр Вокера, Музей Ф.-Р. Вайс­мана та Музей рос. мистецтва, Мін­несот. університет. Щороку тисячі туристів від­відують парк Ітаска (засн. 1891), створ. з метою збереже­н­ня унікал. тер. навколо витоків р. Міс­сісіпі. Серед уродженців — письмен­ник Ф. Фіцджеральд, спортс­мени К. Джон­сон та В. Актон. Для М. характерний континент. клімат та значні пере­пади т-р з холод. зимою та теплим літом. Середня температура повітря залежно від регіону коливається від +2 °C до +9 °C. Рельєф пере­важно похилий та рівнин­ний. Є багато озер, зокрема Він­нібіґошіш, Лоуер-Ред-Лейк, Ліч, Мілл-Лакс. Протікають річки Міс­сісіпі та Мін­несота, назва якої у пере­кладі з індіан. мови дакота означає «затінена небом вода». Найвища точка — г. Іґл (вис. 701 м над р. м.). У штаті — значна популяція сірого вовка, амер. чорного ведмедя та лося звичайного. Водяться хижі птахи, серед яких — білоголовий орлан, червонохвостий яструб, біла сова. На­прикінці 19 ст. у М. зʼявилися перші пере­селенці з Зх. України. За офіц. статистикою, 1990 мешкали 10 809, 2000 — 13 012, 2006 — 15 186 українців. Життя укр. громади сконцентроване пере­важно у Мін­неаполісі: 1887 створ. греко-катол. парафію св. Ма­рії, 1913 збудовано греко-катол. церкву св. Костянтина (при ній — невеликий музей укр. мистецтва з колекцією фото­графій укр. церков з усього світу), 1925 — православну церкву св. Михаїла, 1950 — парафію Юрія Пере­можця, 1995 — православну церкву св. Катерини; 1964 створ. нар. дім товариства «Просвіта», 1982 — Укр.-амер. громад. осередок, Товариство сприя­н­ня укр. нац. рухові; засн. низку громад. та культур. від­ділів, зокрема Укр. нар. союз, Укр. брат. союз, «Провиді­н­ня». 1917 у м. Чісголм засн. церкву св. Петра і Павла. У пд.-сх. частині М. знаходиться місцевість «Мазепа», на­звана на честь укр. геть­мана. Від 2006 у серпні–вересні з ініціативи товариства «Українська хвиля» від­бувається Укр. фестиваль, де ви­ступають хор., муз. і танц. колективи, що популяризують укр. культуру й традиції. Значну популярність здобули ансамбль нар. танцю «Черемош», хори «Дні­про», «Євшан-зілля». Нині в Мін­неаполісі діють Фун­дацiя iм. І. Багряного, Комітет допомоги Українi та Організація демократ. укр. молоді. 2016 губернатор М. Дейтон затвердив офіц. святкува­н­ня Дня незалежності України у штаті. З М. повʼязані життя та діяльність громад. діячів О. Грановського, А. Кістя, М. Козака, В. Левицького, А. Лисого, вченого-ентомолога М. Гайдака, мікробіо­лога О. Корсунського, астронавтки Г. Стефанишин-Пай­пер, археолога Н. Кордиш-Головко, письмен­ниць О. Лятуринської, К. Пере­лісної, О. Соловей, художників О. Булавицького, М. Михалевича, архітекторів С. Григорʼєва, Я. Корсунського, артистки О. Бенцаль-Карпʼюк та ін.

О. О. Мітрофанова

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2019
Том ЕСУ:
21
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Музика
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
69699
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
754
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 2 499
  • середня позиція у результатах пошуку: 9
  • переходи на сторінку: 6
  • частка переходів (для позиції 9): 9.6% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Міннесота / О. О. Мітрофанова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-69699.

Minnesota / O. O. Mitrofanova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2019. – Available at: https://esu.com.ua/article-69699.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору