Міннесота
Визначення і загальна характеристика
МІННЕСО́ТА (англ. Minnesota) — штат на півночі США. Межує на Сх. зі шт. Вісконсин, на Пд. — зі шт. Айова, на Зх. — зі штатами Пд. Дакота та Пн. Дакота; на Пн. — з канад. провінціями Манітоба й Онтаріо, від них штат відділено озерами. Площа 218 700 км2. Насел. 5 576 606 осіб (2017). Центр штату — м. Сент-Пол (від 1849). Найбільше місто — Міннеаполіс (422 331 особа). Міжнар. аеропорт Міннеаполіс-Сент-Пол. Віросповідання: традиц. протестанти — 32 %, євангелісти — 21 %, римо-католики — 28 %, позаконфесійні — 13 % та ін. Законодавча влада складається з сенату та палати представників. Голова виконавчої влади та головнокомандувач нац. гвардії — губернатор. Здавна тер. М. була заселена індіан. племенами анишинаабе та дакота. На думку деяких дослідників, певний час тут існувало поселення вікінгів. У 2-й пол. 17 ст. на землях сучас. М., що згодом увійшли до складу колонії Нова Франція, з’явилися перші франц. поселенці та катол. місіонери. Від 1760-х рр. після франко-індіан. війни М. — під контролем Великої Британії. 1783 під час амер. революції тер. на Сх. від р. Міссісіпі відійшла до США. Згодом амер. уряд придбав зх. землі, частина долини залишалася спірною до укладення договору 1818. У 1858 М. стала окремим штатом США, ратифіковано Конституцію. Європ. колонізатори збудували млин на водоспаді Сент-Ентоні та значну кількість підприємств з оброблення деревини у м. Мерін-он-Сент-Кру, Стиллвоте та Вінона; почали добувати місц. поклади заліз. руди, ґнейсів, пісків та ін. буд. матеріалів, що сприяло розвитку промисловості. Після 2-ї світової війни М. стала одним із центрів розроблення комп’ютер. технологій. 1946 засн. Асоц. інж. досліджень, що створювала комп’ютери для ВМФ США. Нині у штаті розташ. чимало біотехнол. компаній. Працюють багато вітр. електростанцій. Розвинені рослинництво (гол. культури: цукр. буряк, кукурудза, зелений горошок), птахівництво (спрямов. переважно на відгодівлю індиків) та тваринництво. У Міннеаполісі — Інститут мистецтв, Мист. центр Вокера, Музей Ф.-Р. Вайсмана та Музей рос. мистецтва, Міннесот. університет. Щороку тисячі туристів відвідують парк Ітаска (засн. 1891), створ. з метою збереження унікал. тер. навколо витоків р. Міссісіпі. Серед уродженців — письменник Ф. Фіцджеральд, спортсмени К. Джонсон та В. Актон. Для М. характерний континент. клімат та значні перепади т-р з холод. зимою та теплим літом. Середня температура повітря залежно від регіону коливається від +2 °C до +9 °C. Рельєф переважно похилий та рівнинний. Є багато озер, зокрема Віннібіґошіш, Лоуер-Ред-Лейк, Ліч, Мілл-Лакс. Протікають річки Міссісіпі та Міннесота, назва якої у перекладі з індіан. мови дакота означає «затінена небом вода». Найвища точка — г. Іґл (вис. 701 м над р. м.). У штаті — значна популяція сірого вовка, амер. чорного ведмедя та лося звичайного. Водяться хижі птахи, серед яких — білоголовий орлан, червонохвостий яструб, біла сова. Наприкінці 19 ст. у М. з’явилися перші переселенці з Зх. України. За офіц. статистикою, 1990 мешкали 10 809, 2000 — 13 012, 2006 — 15 186 українців. Життя укр. громади сконцентроване переважно у Міннеаполісі: 1887 створ. греко-катол. парафію св. Марії, 1913 збудовано греко-катол. церкву св. Костянтина (при ній — невеликий музей укр. мистецтва з колекцією фотографій укр. церков з усього світу), 1925 — православну церкву св. Михаїла, 1950 — парафію Юрія Переможця, 1995 — православну церкву св. Катерини; 1964 створ. нар. дім товариства «Просвіта», 1982 — Укр.-амер. громад. осередок, Товариство сприяння укр. нац. рухові; засн. низку громад. та культур. відділів, зокрема Укр. нар. союз, Укр. брат. союз, «Провидіння». 1917 у м. Чісголм засн. церкву св. Петра і Павла. У пд.-сх. частині М. знаходиться місцевість «Мазепа», названа на честь укр. гетьмана. Від 2006 у серпні–вересні з ініціативи товариства «Українська хвиля» відбувається Укр. фестиваль, де виступають хор., муз. і танц. колективи, що популяризують укр. культуру й традиції. Значну популярність здобули ансамбль нар. танцю «Черемош», хори «Дніпро», «Євшан-зілля». Нині в Міннеаполісі діють Фундацiя iм. І. Багряного, Комітет допомоги Українi та Організація демократ. укр. молоді. 2016 губернатор М. Дейтон затвердив офіц. святкування Дня незалежності України у штаті. З М. пов’язані життя та діяльність громад. діячів О. Грановського, А. Кістя, М. Козака, В. Левицького, А. Лисого, вченого-ентомолога М. Гайдака, мікробіолога О. Корсунського, астронавтки Г. Стефанишин-Пайпер, археолога Н. Кордиш-Головко, письменниць О. Лятуринської, К. Перелісної, О. Соловей, художників О. Булавицького, М. Михалевича, архітекторів С. Григор’єва, Я. Корсунського, артистки О. Бенцаль-Карп’юк та ін.