НАЦІОНА́ЛЬНА СВІДО́МІСТЬ — цілісна система духовних феноменів нації, які, сформувавшись у процесі її історичного роз­витку, від­ображають основні засади буття нації. Національна сві­домість охоплює власне національні та запозичені й асимільовані посередництвом акультураційних процесів ідеї, на­станови, устремлі­н­ня, культурні здобутки, що формують духовний універсум нації. Найважливішими складовими національної сві­домості є етнічна та національна ідентичність, етнічна сві­домість, національна самосві­домість, по­двійна етнонаціональна сві­домість, національна мрія, національна ідея, національний менталітет, характер, національні комплекси. 

Варто роз­різняти національну та етнічну сві­домість. Національна сві­домість містить окремі параметри етнічної сві­домості. Сутність національної сві­домості в єд­ності індивідуального та групового (національного), яка можлива лише як від­мін­ність між індивідуальним і груповою, національною та етнічною. Національна сві­домість є рефлексією буття поліетнічної політичної спільноти (нації), їй не завжди притаман­ні ознаки та цілі, характерні для сві­домості числен­них різноманітних етнічних груп, складників нації. Тому національна сві­домість не зводиться до суми її етнічних компонентів. 

Національна сві­домість має кілька рівнів функціонува­н­ня: буден­ний, теоретичний, державно-політичний. Буден­ному притаман­ні числен­ні стереотипи, не­адекватні, спотворені уявле­н­ня, повʼязані здебільшого з патріотично-романтичними, ідеалізованими, міфологізованими уявле­н­нями про історичний шлях нації, її потенційні можливості або з меншовартістю, національним нігілізмом. У буден­ній сві­домості (див. Повсякден­на сві­домість) від­ображаються як стійкі звичаї, біхевіористичні особливості та стереотипи, так і динамічні потреби, інтереси, на­строї. Буден­на національна сві­домість є робочим матеріалом для на­ступного рівня — теоретичного. Це науково об­ґрунтовані або мистецьки осмислені ідеї, концепції, про­грами, світо­глядні орієнтації, що характеризують інтелектуальний потенціал нації. На державно-політичному рівні національної сві­домості без­посередньо фіксуються та оформляються національні інтереси. У кожної нації цей рівень роз­винутий від­повід­но до особливостей її історичного шляху, стадії націогенезу, специфічних умов державотворе­н­ня, політичної системи. За мас­штабами державно-політичний рівень значно по­ступається буден­ному та теоретичному, адже в ньому концентруються лише ті ідеї, про­грами, концепції, що від­ображають політичні, державні, правові інтереси нації.