Козельщинський район
КОЗЕ́ЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙО́Н (1923–33 – Бригадирівський) – район, що знаходиться у південній частині Полтавської області. Межує з Решетилів., Кобеляц., Кременчуц. і Глобин. р-нами Полтав. обл. Утвор. 1923 з Бреусів., Бригадирів. і Хорішків. волостей Кобеляц. пов. Від 1932 – у складі Харків., від 1938 – Полтав. обл. Жит. р-ну потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 – до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Нацисти вбили 225 жит. р-ну, 2311 вивезли на примус. роботи до Німеччини. 1939 у К. р. мешкало 48 тис. осіб. 1962 розформовано, а його тер. приєднано до складу Кременчуц. і частково Кобеляц. р-нів; 1966 відновлено. Пл. 0,9 тис. км2. Насел. 24 849 осіб (2001, складає 86,0 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну – смт Козельщина і Нова Галещина та 78 сільс. насел. пунктів. Лежить на Придніпров. низовині. Поверхня – лесова низовинна рівнина, ускладнена прохід. давніми долинами, балками (в пд.-сх. частині). Корисні копалини: залізна руда, глина, пісок. Працюють заводи буд. матеріалів і керамзит. гравію. Галещин. залізорудне родовище є продовженням Кременчуц. магніт. аномалії. У пн.-зх. частині р-ну протікає р. Псел (притока Дніпра) з притокою Говтва. Ґрунти переважно чорноземні типові малогумусні, є лучно-чорноземні солончакуваті. Пл. лісів 2 тис. га (дуб, ясен, берест, клен, сосна, осика). Об’єкти природно-заповід. фонду: Буртів. (ботан.), Князів. і Попенків. (обидва – гідрол.) заказники місц. значення. Тер. р-ну проходять залізниця Полтава–Кременчук і автострада Полтава–Кіровоград. У смт Нова Галещина – АТ «Галещина машзавод» і Новогалещинська біологічна фабрика. Спеціалізація с. господарства – рослинництво зерново-буряківн. напряму. Пл. орних земель 62,6 тис. га, сінокосів – 7 тис. га, пасовищ – 8,5 тис. га. Осн. виробниками с.-г. продукції є 10 приват. підприємств і 119 фермер. госп-в. Гол. культури: озима пшениця, кукурудза, ячмінь, цукр. буряки, соняшник. У К. р. – 21 заг.-осв. школа, навч.-вихов. комплекс, Будинок дит. і юнац. творчості, міжшкіл. навч.-вироб. комбінат, муз. школа, оздоров. комплекс «Старт»; 20 б-к, 19 клуб. закладів, Горького О. М. Мануйлівський літературно-меморіальний музей, 2 громад. музеї; центр. рай., дільнична та міська лікарні, 6 лікар. амбулаторій, 30 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить г. «Козельщинські вісті». Серед реліг. громад – УПЦ МП, УПЦ КП, євангелістів християн-баптистів, християн віри євангельської, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня. Виявлено залишки понад 60-ти курганів, пам’ятки доби неоліту, бронзи, сармат. часу. Під охороною держави – 75 пам’яток історії та культури. Серед видат. уродженців – математик, фахівець у галузі механіки, академік С.-Петербур. АН М. Остроградський (1801–62; с. Пашенівка), лікар-психіатр, академік АН УРСР В. Протопопов (с. Юрки), історик, академік АН УРСР А. Скаба (с. Хорішки), економіст, академік НАНУ Олексій Онищенко (с. Нова Україна), фахівець у галузі тваринництва, чл.-кор. Укр. академії с.-г. наук О. Яценко (с. Говтва), фахівець у галузі будівництва Олександр Онищенко (с. Чапаєвка), економіст С. Куліш (с. Ганнівка), лікар-хірург С. Луценко (с. Юрки), промисловець, фахівець у галузі машинобудування Г. Гриценко (с. Солониця), історик КПРС О. Бородін (с. Піски); письменники А. Головко (с. Юрки), Олесь Воля (с. Винники), О. Вусик (с. Говтва), поет Ю. Сліпко (с. Винники); художники М. Бокий (с. Пашенівка) та І. Дряпаченко (с. Василівка), майстер різьблення на дереві В. Нагнибіда (с. Солониця); Герої Рад. Союзу І. Миленький (с. Юрки) та С. Нагнибіда (с. Солониця), повні кавалери ордена Слави Д. Вітер (с. В’язівка) та М. Кравченко (с. Юрки). У с. Мануйлівка двічі (1897 і 1900) бував рос. письменник Максим Горький, разом з дружиною та синами мешкав письменник, перекладач Григір Тютюнник; с. Говтва відвідував поет, есеїст, музикант П. Тичина, села Мануйлівка та Говтва – письменник-сатирик Остап Вишня; у Хорішків. і Бреусів. школах навч. письменник, академік НАНУ Олесь Гончар, у Хорішків. школі – письменник, літературознавець – Дмитро Косарик; у с. Висока Вакулівка минули дит. роки письменника Олеся Юренка.
В. Н. Жук, Г. Д. Сердюк