Пашко Атена Василівна
Визначення і загальна характеристика
ПАШКО́ Атена Василівна (10. 10. 1931, с. Пруси, нині Бистриця Дрогобицького р-ну Львівської обл. — 20. 03. 2012, Київ) — поетеса, учасниця правозахисного руху, громадська діячка. Дружина В. Чорновола. Ордени княгині Ольги 3-го ступеня (1997), Свободи (2009). Під час навчання у школі писала повстанські вірші, деякі з них стали піснями. Закінчила Львівський лісотехнічний інститут (1953). Відтоді працювала за фахом; від 1958 — у Львівському університеті. Водночас займалася поетичною творчістю, спілкувалася з Б. Антоненком-Давидовичем, Михайлом і Богданом Горинями, Ігорем та Іриною Калинцями, М. Косівим, М. Коцюбинською та ін. За виступи на оборону репресованих діячів української культури зазнавала утисків з боку влади, було заборонено друк її творів, оголошено догану за місцем праці, проведено обшуки у помешканні. 1969–72 брала участь у випуску самвидавного ж. «Український вісник». 1970 підписала звернення до Верховного суду УРСР із вимогою скасувати вирок В. Морозу, за що звільнена з роботи. 1973 П. викликали як свідка на суди над В. Чорноволом, І. Сеник. Постійно перебувала під наглядом КДБ. Від 1990 мешкала у Києві. 1991 на установчому з’їзді Союзу українок обрана його головою. Авторка поетичних збірок «На перехрестях» (Нью-Йорк, 1989), «На вістрі свічки» (Балтимор; Л.; Торонто, 1991), «Вірую» (1994), «Лезо моєї стежки» (2007; обидві — Київ). На честь П. названо вулиці у Києві та м. Бучач Чортківського р-ну Тернопільської обл.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
