Прикладна лінгвістика
ПРИКЛАДНА́ ЛІНГВІ́СТИКА — розділ мовознавства, предметом дослідження якого є практичні завдання аналізу будови, функціонування та навчання природної мови, а також опрацювання мови для потреб суспільного життя, виробництва та управління державою. Інші назви: Прикладне мовознавство, Застосовна лінгвістика. Традиційні завдання П. л. становили: вироблення знакової системи фіксації мови для безписемних народів та вдосконалення наявних систем письма, навчання рідної та іноземної мови, переклад, створення засобів комунікації для осіб з обмеженими можливостями (сурдопедагогіки та тифлопедагогіки), побудова штучних мов для потреб науки та техніки (азбука Морзе, стенографія, або скоропис, мовні коди та шифри для конфіденційної інформації), а також для потреб мовної комунікації в міжнародному середовищі (есперанто, волапюк, ідо, інтерлінгва та ін.), створення формальних граматик для автоматичного опрацювання текстів.
З появою обчислювальної техніки, комп’ютерних технологій опрацювання мовної інформації, комп’ютерних мереж, особливо глобальної мережі Інтернет, П. л. дедалі більше стає комп’ютерною лінгвістикою. До традиційних галузей П. л. додалися корпусна лінгвістика (створення корпусів національних мов, зокрема онлайнових), інтернетлінгвістика (побудова та вдосконалення інформаційних систем в Інтернеті, пошукових машин, засобів інтернеткомунікації), автоматичний аналіз і синтез мовлення, автоматичне опрацювання тексту, машинний переклад, штучний інтелект. В Україні П. л. як самостійна наукова дисципліна у своїх традиційних напрямах (навчання мов, удосконалення письма, створення правописних систем, переклад, пізніше — опрацювання мови в технічних засобах зв’язку) сформувалася й розвивалася паралельно з теоретичним мовознавством від середини 19 ст. Комп’ютерні технології до розв’язання завдань П. л. в Україні почали активно застосовувати від 60-х рр. 20 ст. (праці Е. Скороходька, І. Севбо, Т. Вінцюка, В. Перебийніс, М. Пещак, Ф. Нікітіної, А. Анисимова, В. Воїнова та ін.). Нині різні напрями П. л. розвивають у наукових установах НАНУ (Інститут української мови, Інститут мовознавства, Український мовно-інформаційний фонд) та на профільних кафедрах університетів України (Київ, Львів, Харків, Одеса, Луцьк, Черкаси).
Рекомендована література
- Волошин В. Г. Комп’ютерна лінгвістика. С., 2004;
- А. Davies, С. Elder. The Handbook of Applied Linguistics. Oxford, 2004;
- Дарчук Н. П. Комп’ютерна лінгвістика (автоматичне опрацювання тексту). К., 2008;
- Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. П., 2008;
- Біскуп І. П., Розвод Е. В. Основи прикладної лінгвістики. Лц., 2020;
- Петрасова С. В., Хайрова Н. Ф. Сучасні інформаційні технології в лінгвістиці. Х., 2020.
Завантажити статтю
