«САМОСТІ́ЙНА УКРАЇ́НА»  — журнал. Видавали від 1948 (з пере­рвою на 1961 та від 1969 до серпня 1971) у м. Чикаґо (США). Засновник — місцева Організація державного від­родже­н­ня України. 1995–2014 журнал друкували у Києві. Спочатку це був місячник, від 1974 — двомісячник, від 1981 — щоквартальник. 1988 на 11-му Великому зборі українських націоналістів «С. У.» проголошено пресовим органом ОУН. Головні редактори: Б.-Р. Боцюрків (1948), В. Мартинець (1949), Т. Лапичак (1950–55), З. Книш (1956–58), С. Куропась (1959–60, 1980–83), В. Шемердяк (1960–62), М. Панасюк (1963–68, 1971–72, 1978–79), Д. Квітковський (1973–77), В. Нагірняк (1984–85), П. Стерчо (1986–87), П. Дорожинський (1987–2014). У журналі інформували про визвольні змага­н­ня українського народу на рідній землі, вміщували стат­ті ідеологічної, історичної, культурної, господарської тематики, твори сучасних українських письмен­ників, роз­глядали актуальні про­блеми між­народного й українського життя. Редакція проголошувала ідеї державного від­родже­н­ня України. Рубрики: «З хроніки нашого життя», «Вісті з рідних земель», «На окупованій Україні», «По сторінках преси», «З минулого», «З документів часу», «По­статі нашого часу», «До питань ідеології та державного устрою», «Спогади», «Література і критика», «Релігія і Церква», «Пі­знаймо своїх мистців», «Організаційні справи», «З життя ОДВУ», «З життя ІСНО», «Кадри наших днів», «Наші річниці», «Наші ювіляти», «Наша героїчна духовність», «Українські збройні сили», «Боротьба за самозбереже­н­ня», «Українська діаспора», «Наші втрати», «Хроніка», «Коментарі», «Рецензії», «Бібліо­графія», «Нові книжки». Друкували літературні твори Є. Плужника, Остапа Вишні, О. Теліги, П. Тичини, Є. Сверстюка, В. Чапленка, Я. Славутича та ін. Від 1951 при журналі виходили книжки у серії «Бібліотека “Само­стійної України”».