Перша руська (українська) центральна народна рада
ПЕ́РША РУ́СЬКА (УКРАЇ́НСЬКА) ЦЕНТРА́ЛЬНА НАРО́ДНА РА́ДА (ПР(У)ЦНР) — український надпартійний представницький орган у Закарпатті. Створений 1919 на базі регіональних народних рад як Центральна руська народна рада (ЦРНР) в Ужгороді з метою вирішення державно-територіальної приналежності краю. Спочатку вона об’єднувала як українофільських, так і русофільських діячів. Голова — А. Бескид. До 2-ї половини 1920-х рр. залишалася єдиним політичним органом, що виражав політичну волю й думку українського громадянства. Після виникнення в Закарпатті перших політичних партій роль ЦРНР почала занепадати, а її діяльність була паралізована. Пожвавлення суспільно-політичного життя в Закарпатті у 2-й половині 1930-х рр. зумовило необхідність відродження ЦРНР, однак внаслідок існування чіткої національно-політичної двоблокової (українофільська та русофільська) багатопартійної системи в краї виникли дві народні ради: русофільські партії та їхні лідери об’єдналися у ЦРНР (очолив А. Бродій), українофіли, вважаючи себе правонаступниками ЦРНР зразка 1919–20, назвали своє об’єднання ПР(У)ЦНР. До неї увійшли представники українських політичних партій, товариств і організацій Закарпаття. Коли роль політичних партій у краї почала занепадати (1937–38), саме ПР(У)ЦНР стала виразником політичної волі місцевого населення. Обидві народні ради досягли до консенсусу 8 жовтня 1938, коли утворили перший автономний уряд Підкарпатської Русі. 21 жовтня 1938 ПР(У)ЦНР опублікувала маніфест «Громадяни і громадянки!» з вимогами до державної влади про забезпечення політичної та економічної самостійності краю. Його підписали 54 активісти ПР(У)ЦНР, серед яких — А. Волошин, А. Штефан, М. Бращайко, А. Ворон, Д. Німчук, В. Ґренджа-Донський, І. Невицька. 26 жовтня 1938 автономний уряд очолив голова ПР(У)ЦНР А. Волошин, відтоді розстановка політичних сил остаточно змінилася на користь українців. Після заборони діяльності політичних партій у краї (29 жовтня 1938) русофільська ЦРНР фактично перестала діяти. ПР(У)ЦНР (її ще називали Українська національна рада) існувала й надалі як надпартійний представницький національний форум, вирішуючи найсуттєвіші соціально-політичні та культурні проблеми краю. У листопаді 1938 — березні 1939 резиденція ПР(У)ЦНР знаходилася у м. Хуст (нині Закарпатської обл.). Припинила діяльність унаслідок окупації Закарпаття угор. військами (17 березня 1939).
Рекомендована література
- Мишанич О. «Карпаторусинство», його джерела й еволюція у ХХ ст. К., 1992;
- Нариси історії Закарпаття. Т. 2 (1918–1945). Уж., 1995;
- Вегеш М. Карпатська Україна 1938–1939 років у загальноєвропейському історичному контексті. Т. 2. Уж., 1997.
Завантажити статтю
