Районування України гідрографічне

РАЙОНУВА́ННЯ УКРАЇ́НИ ГІДРОГРАФІ́ЧНЕ  — поділ території країни на гідрографічні одиниці з метою інтегрованого управління річковими басейнами. Р. У. г. затверджено ВР України (Закон України від 04 жовтня 2016) і як доповнення внесено до Водного кодексу України (1995). Автори методики Р. У. г. (2013): В. Гребінь, В. Мокін, В. Сташук, В. Хільчевський, М. Яцюк, О. Чунарьов, Є. Крижановський, В. Бабчук, О. Ярошевич. Р. У. г. здійснено в рамках гармонізації національної водогосподарської діяльності з європейськими підходами, закріпленими у Водній рамковій директиві ЄС. Гідрографічною одиницею є район річкового басейну. Законом України встановлено 9 районів басейнів: р. Дніпро; р. Дністер; р. Дунай; р. Південний Буг; р. Дон; р. Вісла; річок Криму; річок Причорномор’я; річок Приазов’я. Межі гідрографічних одиниць проходять по вододілах річкових басейнів і не перетинають акваторії водосховищ та озер. Якщо частина річкового басейну знаходиться поза територією України (т. зв. транскордонна річка), то й частина межі гідрографічної одиниці збігається з відповідною ділянкою державного кордону України (у Дунаю, Вісли, Дніпра, Дону).

Міністерство екології та природних ресурсів України 2017 у межах 4-х районів річкових басейнів виділило ще й 13 суббасейнів: у Дніпра (Верхній Дніпро; Середній Дніпро; Нижній Дніпро; р. Прип’ять; р. Десна); у Дунаю (р. Тиса; р. Прут; р. Сірет; Нижній Дунай); у Дону (р. Сіверський Донець; Нижній Дон); у Вісли (р. Західний Буг, р. Сан). Для кожної гідрографічної одиниці розробляється план управління річковим басейном — документ, що містить аналіз екологічного стану та комплекс заходів для досягнення цілей з покращення якості вод у встановлені строки.

Похідним від Р. У. г. є водогосподарське районування — поділ гідрографічних одиниць на водогосподарські ділянки, що здійснюється для розроблення водогосподарських балансів, які є важливим механізмом регулювання доступу до водних ресурсів. Водогосподарський баланс показує співвідношення між наявними для використання водними ресурсами на певній території і потребами в них у межах цієї території за певний проміжок часу.

Кількість та межі водогосподарських ділянок затверджено Міністерством екології та природних ресурсів України. Водогосподарські ділянки виділено у межах районів річкових басейнів з урахуванням басейнового принципу управління, адміністративно-територіального устрою, місцевих фізико-географічних умов та специфіки господарської діяльності. 2017 було виділено 132 водогосподарські ділянки. За районами річкових басейнів розподіл водогосподарських ділянок наступний: Дніпро — 59 водогосподарських ділянок; Дністер — 12; Дунай — 8; Південний Буг — 11; Дон — 20; Вісла — 3; річки Криму — 8; річки Причорномор’я — 4; річки Приазов’я — 7. На основі водогосподарських балансів встановлюються ліміти забору води із водних об’єктів різними водокористувачами, які представляють промисловість, житлово-комунальне та сільське господарство.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю