СИМИРЕ́НКО-ТОРП Тетяна Володимирівна (08. 05. 1926, Київ — 10. 12. 2001, От­тава) — громадська діячка. Дочка Володимира, сестра Олекси, онука Левка та Альдони Симиренків. Від 1943 — у таборах для пере­міщених осіб у Німеч­чині, від 1950 — у Канаді. Закінчила От­тавський університет, за освітою — політолог. Працювала радником-екс­пертом із питань економіки у Міністерстві зовнішньо-економічних звʼязків, неодноразово була у складі урядових делегацій, зокрема як пере­кладачка. Опікувалася українським шкільництвом у Пів­нічній Америці. Чимало зусиль доклала для поверне­н­ня наукової та культурної спадщини родини Симиренків до національної скарбниці. Зберегла важливі документи про діяльність Торгового дому «Брати Яхненки і Симиренко», листува­н­ня батька тощо. Разом із матірʼю Марією врятували копію машинопису остан­ньої його праці «Часткове сорто­знавство плодових рослин» (рукопис був зданий до друку у видавництво «Радянський селянин» у Харкові в листопаді 1932, незабаром автора було увʼязнено, і доля оригіналу цієї праці неві­дома), а після проголоше­н­ня незалежності України С.-Т. пере­дала рукопис Ін­ституту садівництва УААН для ви­да­н­ня (ви­друкувано 1995–96 у 2-х томах у Києві). Брала участь в урочистому вшануван­ні памʼяті двоюрідного прадіда Василя С., коли 26 вересня 1995 на фасаді будівлі на вул. Десятин­на, № 9 у Києві, де багато років мешкали Симиренки, встановили на його честь меморіальну дошку.