КА́РЛІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у східній частині Полтавської області. Межує з Машів. і Чутів. р-нами Полтав. обл. та Красногр. і Зачепилів. р-нами Харків. обл. Утвор. 1923 з Білухів., Варварів. і Карлів. волостей. 1925 при­єд­нано Гряків., Новогряків. і Очеретів. сільс. ради роз­формованого Новокомишуват. р-ну Харків. округи. 1923–25 — у складі Красногр. округи Полтав. губ., 1925–30 — Полтав. округи, 1932–37 — Харків., від 1937 — Полтав. обл. Жит. за­знали сталін. ре­пресій, потерпали під час голодомору 1932–33. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 0,85 тис. км2. Насел. 41 641 особа (2001, складає 91,0 % до 1989), пере­важно українці. У складі р-ну — м. Карлівка та 36 сільс. насел. пунктів. Лежить у межах Придні­провської низовини. Поверх­ня — низовин­на лесова рівнина з числен. западинами та балками. Корисні копалини: природ. газ, пісок, глина. З Пн. на Зх. протікає р. Орчик (притока Орелі, бас. Дніпра). Ґрунти пере­важно чорноземні звичайні середньогумусні. Пл. лісів 2,7 тис. га. Зростають дуб, липа, ліщина, терен, шипшина, глід. Обʼєкти природно-заповід. фонду: заказники Олегова Балка (с. Халтурине), Климівський, Красноперівка (околиці Карлівки; усі — ландшафтні), Капусник (с. Варварівка), Климівський (обидва — ботан.), памʼятки природи Дуби черешчаті (Карлівка; ботан.) та Академія (с. Липʼянка; комплексна; усі — місц. значе­н­ня). Через р-н проходять залізнична магістраль Лозова–Полтава–Ромо­дан–Гребінка–Київ–Харків і автомагістраль Київ–Харків з від­галуже­н­ням Харків–Сімферополь. На тер. К. р. — залишки 210 курганів доби бронзи, черняхів., салтів. культур, сармат. часу. Гол. під­приємства роз­таш. у Карлівці та с. Ланна (ВАТ «Лан­нів. цукр. завод», ЗАТ «Лан­нів. молочно-консерв. комбінат»). Спеціалізація с. господарства — рослин­ництво зерново-буряківничого і тварин­ництво мʼясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 74 тис. га. Осн. виробниками с.-г. продукції є 19 с.-г. т-в і 52 фермер. господарства. Гол. культури: озима пшениця, кукурудза, ячмінь, гречка, цукр. буряки, соняшник. У К. р. — 4 школи І ступ., 2 — І–ІІ ступ., 17 — І–ІІІ ступ., вечірня середня школа, ПТУ; 25 Будинків культури та клубів, 16 б-к, школа мистецтв, Карлівський історико-крає­знавчий музей, 4 сільс. музеї; центр. рай. лікарня, 5 дільнич. лікарень; ДЮСШ; готель. Виходить г. «Життя і слово». Реліг. громади: 12 — УПЦ МП; євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня. Памʼятки архітектури: Благовіщен. церква у с. Федорівка (1828), Георгіїв. церква у с. Попівка (1870). Серед видат. уродженців — літературо­знавець, чл.-кор. НАНУ Т. Гундорова (с. Климівка), хімік Б. Драч (с. Попівка), право­знавець В. Ротань (с. Максимівка), лікар-хірург С. Шевченко (с. Варварівка), генетик В. Головченко (с. Білухівка), етно­граф, фольклорист, релігіє­знавець Л. Зінченко (с. Варварівка); письмен­ник, публіцист А. Михайленко (с. Володимирівка); графік, карикатурист, нар. художник УРСР А. Василенко (с. Нижня Ланна), графік В. Авраменко (с. Федорівка), майстриня худож. вишивки В. Вдовиченко (с. Коржиха), майстер різьбле­н­ня на дереві, живописець Г. Ісак (с. Федорівка); актор, засл. арт. України О. Колесник (с. Михайлівське), композитор, диригент Г. Гладкий (19 ст.), бандуристка, спів­ачка, письмен­ниця Г. Корінь (с. Климівка), композитор, диригент, фольклорист, засл. арт. УРСР В. Міщенко (с. Марʼянівка), композитор, фольклорист, засл. діяч мистецтв України О. Чухрай (с. Нижня Ланна); льотчик-космонавт, громад. діяч, двічі Герої Рад. Союзу Г. Береговий, Герої Рад. Союзу В. Вʼязовський (обидва — с. Федорівка), В. Кізь (с. Попівка), М. Кучеренко (с. Білухівка), В. Мірошниченко (с. Ланна), С. Родинка, повний кавалер ордена Слави І. Максименко (обидва — с. Варварівка). Із с. Білухівка повʼязані життя та діяльність поетеси В. Гальчинської-Куліш, із с. Нижня Ланна — композитора, диригента, засл. діяча мистецтв України Ю. Алжнєва, із с. Голобородьківське — спортс­менки (гирьовий спорт) К. Ваніної.