Гірські породи — Енциклопедія Сучасної України

Гірські породи

ГІРСЬКІ́ ПОРО́ДИ – мінеральні агрегати, що мають відносно сталий склад і структуру. Складові частини літосфери. Г. п. представлені одним або в більшості багатьма мінералами. За походженням розрізняють магматичні (граніт, базальт, сієніт та ін.), метаморфічні (мармур, аргіліт, кварцит, пірофіліт та ін.) та осад. (пісок, глина, мергель, вапняк та ін.) Г. п. Магмат. й метаморф. становлять бл. 90 % об’єму земної кори; осад. – 75 % площі земної поверхні. Склад структури та утворення Г. п. вивчає петрографія. Щільність 2,5–3,0 тис. кг/м3. Пористість 2,5–3,1 тис. кг/м3. Г. п. характеризуються тим, що займають як мінерал. агрегати значні ділянки земної кори, але не утворюють мінерал. концентрацій і родовищ корис. копалин. Надра України представлені практично всіма різновидами порід, що сформувались протягом усієї геол. історії Землі.

А. Я. Радзивілл

Статтю оновлено: 2006

Покликання на статтю
А. Я. Радзивілл . Гірські породи // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=30257 (дата звернення: 16.05.2021)