Кольорова металургія

КОЛЬОРО́ВА МЕТАЛУРГІ́Я — галузь важкої промисловості. Підпр-ва К. м. видобувають і збагачують руду, виробляють та обробляють кольор., рідкісні й дорогоцін­ні метали та їхні сплави, видобувають природні алмази та ін. мінерал. сировину. У металургії загалом і кольоровій, зокрема, за­стосовують процеси обробле­н­ня руд для під­готовки їх до вилуче­н­ня металів (дробле­н­ня, по­дрібне­н­ня, збагаче­н­ня); процеси вилуче­н­ня металів із концентратів та вторин. матеріалів; очище­н­ня металів від домішок (рафінува­н­ня); виробництво металів і сплавів у ви­гляді заготовок; термічну, хім.-термічну і термомех. обробку металів; обробку металів тиском і литво; покри­т­тя у декор. або захис. цілях поверх­ні металів ін. металами плакува­н­ням або дифузій. проникне­н­ням. Металургія включає також металознавство. Бурхливе зро­ста­н­ня виробництва кольор. металів значно збіднило сировин­ну базу галузі. Погіршується якість руд, знижується вміст у них цін­них компонентів, гірські роботи доводиться проводити у від­далених р-нах і на все більших глибинах, у звʼязку з чим для їхнього освоє­н­ня потрібні значні капітал. витрати. У цих умовах важливого значе­н­ня набула металургія вторин. кольор. металів — під­галузь К. м., що проводить заготівлю, первин­ну обробку і металург. пере­робку лому і від­ходів. Вироб. комплекс галузі складається із гірн.-добув. під­приємств, збагачув. ф-к, металург. та металооб­роб. заводів. Окрім того, під­приємства К. м. виготовляють хім. сполуки (напр., сірчану кислоту, сірку, соду), мінерал. добрива тощо. Становле­н­ня галузі в Україні умовно поділяють на 4 періоди: кін. 19 — поч. 20 ст. — зародже­н­ня; 1925–41 — становле­н­ня і роз­виток; 1945–91 — від­новле­н­ня і організація нових вироб-в; від 1991 — незалеж. роз­виток. Першим під­приємством К. м. в Україні був Микитівський ртутний комбінат (м. Горлівка Донец. обл.), уведений в дію 1887. На­прикінці 20 ст. був зупинений у звʼязку із вичерпа­н­ням запасів місц. ртут. родовища. У довоєн. період роз­почали діяльність Закарп. роз­відув.-екс­плуатац. ртут. комбінат (смт Вишкове Хуст. р-ну), завод «Укрцинк» (м. Костянтинівка Донец. обл.), Дні­пров. алюмінієвий (нині Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат) та магнієвий (нині Запорізький титаномагнієвий комбінат) заводи. Широкий роз­мах пошук. і роз­відув. робіт у 1950-і рр. приніс низку від­крит­тів. У долині р. Ірша роз­ві­дано роз­сипні поклади ільменіту. Потім на Волині від­крито цілу групу покладів ільменіту та почато будівництво Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (Володар.-Волин. р-н Житомир. обл.). На Побуж­жі виявлено пром. запаси силікат. нікелевих руд і здійснено запуск Побузького феронікелевого заводу (Голованів. р-н Кіровогр. обл.). 1953 від­крито унікал. комплексні цирконо-рутило-ільменітові роз­сипні родовища у Придні­провʼї, а 1958 запущено Вільногір. гірн.-металург. комбінат (Дні­проп. обл.). 1956 на Дні­пров. титаномагнієвому (у довоєн. час — магнієвий) заводі отримано перший вітчизн. пром. титан. 1958 на Сіверськодонец. хім.-металург. (Луган. обл.) і на Запоріз. титаномагнієвому заводах організовано виробництво германію, а 1964 — напів­провід­ник. кремнію. Донец. хім.-металург. завод у післявоєн­ні роки випускав низку важливих для нар. господарства матеріалів: діоксид цирконію, фторцирконат і гафнат калію, метал. цирконій і гафній, титан йодидної чистоти, злитки ванадію, ніобію і танталу, молібдено-цирконієві лігатури на основі ніобію, ванадію та ін. З-д чистих металів (м. Світловодськ Кіровогр. обл.) створ. 1962 як базове під­приємство СРСР з випуску напів­провід­ник. матеріалів. Його зав­да­н­ням було освоє­н­ня технології виробництва чистих металів і напів­провід­ників у ви­гляді полі- і монокри­сталів, гранул, епітаксіал. структур, пластин, чіпів. Дні­пров. електрод. завод, що ви­окремився зі складу Дні­пров. алюмінієвого заводу, освоїв виробництво вугле­графіт. виробів: електродів, втулок, вкладишів, плит тощо, необхідних у різних виробництвах кольор. металів. 1970 почав виготовляти вольфрам. дріт і твердо­сплав. інструмент на основі карбіду вольфраму Світловодський казен­ний комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів. 1980 на Миколаївському глиноземному заводі, одному із найбільших у світі (його проект­на потуж. — 1 млн т глинозему щороку), отримано перший глинозем. Вагомий внесок у роз­виток К. м. зробили М. Бекетов, П. Соболевський, В. Мітін та ін. Над об­ґрунтува­н­ням теор. основ і роз­робле­н­ням нових процесів отрима­н­ня кольор. металів плідно працювали академік О. Байков і М. Курнаков, проф. В. Мостович, П. Федотьєв, В. Ванюков, Г. Меєрсон, Г. Уразов та ін.; серед укр. учених- металургів — проф. Л. Антипін, В. Девʼяткін, О. Івасишин, В. Лакомський, Ю. Олесов, А. Рябцев, О. Шаповалова (металургія алюмінію, магнію, титану).

Осн. світ. тенденціями роз­витку галузі нині є освоє­н­ня нових технологій отрима­н­ня і рафінува­н­ня кольор. (особливо рідкісних) металів, а також зростаюча роль по­втор. викори­ста­н­ня за циклом «метал­лом–метал» (мідь, алюміній, свинець). В Україні в галузі К. м. нині діють 35 під­приємств і організацій, серед найбільших — Микол. глинозем. завод (глинозем, галій), Запоріз. вироб. алюмінієвий комбінат (первин. алюміній, алюмінієвий дріт), Запоріз. титаномагнієвий комбінат (губчастий титан, германій, злитки титану), Артемівський завод з обробки кольорових металів (Донец. обл.; напів­фабрикати із міді і її сплавів). Осн. про­блемою К. м. України є обмежені мінерал. ресурси для виробництва багатьох кольор. металів. Напр., Микол. глинозем. завод і Запоріз. вироб. алюмінієвий комбінат працюють на імпорт. бокситах, Артемів. завод з обробки кольор. металів — на вторин. сировині. Власною мінерал. сировиною, яка нині видобувається і використовується у металург. галузі, забезпечено фактично лише виробництво титану і, частково, магнію. Роз­ві­дано пер­спективні родовища свинцево-цинк. сировини (Закарп. обл.), берилію (Житомир. обл.), літію (Донец. і Кіровогр. обл.), молібдену (Житомир. обл. і Середнє Придні­провʼя). У Приазовʼї виявлено родовища рідкоземел. металів, цирконію і ніобію. Потенційно ці родовища можуть забезпечити (повністю або частково) потреби України в деяких кольор. металах. Із вторин. і техноген. сировини виробляють в обмежених кількостях мідь (Артемів. завод з обробки кольор. металів), алюміній (завод «Інтер­сплав» — колишній Свердлов. завод алюмінієвих сплавів), свинець (ЗАТ «Свинець», з акумулятор. лому), а також ванадій (хлоридні від­ходи Запоріз. титаномагнієвого комбінату, золи і шлами тепло­електро­станцій, що працюють на мазуті), вольфрам (лом і від­ходи твердо­сплав. виробництва), рідкісні метали (від­працьовані каталізатори хім. промисловості). Україна володіє найпотужнішою базою титан. руд на тер. СНД (всього виявлено 40 родовищ, серед яких — 2 унікал., 12 великих і 10 середніх). Потенціал ресурсів титану і потужності з виробництва ільменіт. концентратів України становлять бл. 20 % світ. балансу. Родовища мають різні генет. типи, нині роз­робляються лише роз­сипні. Ільменіт цих родовищ використовують для отрима­н­ня пігмент. діоксиду титану, апатитів, метал. титану тощо. Укр. пріоритети у К. м. повʼязані із металургією титану. Вчені і кон­структори Ін­ституту електрозварюва­н­ня НАНУ у Києві (Б. Патон, Б. Мовчан, М. Тригуб, Г. Григоренко, С. Ахонін) роз­робили і по­стійно удосконалюють технологію електрон­но-променевого плавле­н­ня титану і створили низку оригін. кон­струкцій різного при­значе­н­ня. В Україні діють дві галуз. наук. установи — Держ. НДПІ титану (Запоріж­жя) і Донец. НДІ кольор. металургії. Інж.-технологів за спеціальністю «металургія кольор. металів» готують Нац. металург. академія України (Дні­пропетровськ), Запоріз. інж. академія, Донец. тех. університет. Про­блеми роз­витку та досягне­н­ня К. м. висвітлюють часописи «Метал­лургическая и горнорудная промышлен­ность», «Теория и практика метал­лургии», «Металл и литье Украины», «Современ­ная электрометал­лургия».

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю