Археології інститут НАНУ

АРХЕОЛО́ГІЇ ІН­СТИТУ́Т НАНУ — науково-дослідна установа НАН України, що за­ймається дослідже­н­ням широкого спектра про­блем археології та стародавньої історії України. Пере­д­історія Ін­ституту сягає 1919, коли при УАН було створ. комісію, що за­ймалася укла­да­н­ням археол. карти України. Через 2 р. її пере­творено на Археол. комісію, а 1923 — на Археол. комітет при істор.-філол. від­ділі ВУАН, на базі якого 1924 створ. Всеукр. археол. комітет (ВУАК). Він здійснював роз­копки й дослідж. багатьох археол. памʼяток, а також перші багаторічні комплексні археол. дослідж. у зонах новобудов: Дні­прогесу (1927–32), Пд.-Бузької ГЕС (1930–32) та «Азов­сталі» в Маріуполі (1930–31). За мас­штабами робіт археол. екс­педиція Дні­пробуду на той час була однією з найбільших у країні. ВУАК видав 2 вип. звітів польових дослідж.: «Краткие сообщения ВУАК по археологии» (1925), том «На­учных записок ВУАК» (1926) та ін. Дослідж. ВУАК обмежувались археол. роз­копками; аналізові набутих матеріалів, роз­роблен­ню істор. про­блем належ. уваги не приділяли. 1934, згідно з по­становою Президії ВУАН, створ. Ін­ститут історії матеріал. культури ВУАН, який протягом 1934–38 очолював Ф. Козубовський. Ін­ститут став першою наук. установою археол. профілю в Україні. Здійснені комплексні дослідж. багатьох археол. памʼяток, зокрема палеоліт. на Десні, поселень трипіл. культури, курганів доби енеоліту і бронзи, скіф. часу, антич. м. Ольвія, давньоукр. міст. У них брали участь І. Левицький, С. Магура, В. Петров, Л. Дмитров, Л. Славін, Т. Мовчанівський, В. Довженок та ін. Учасниками роз­копок були М. Воєводський, П. Борисковський, В. Громов, О. Брюсов, Т. Пас­сек, Є. Кричевський, Б. Граков, Б. Рибаков, М. Каргер та ін. провід­ні рос. археологи. Однак Ін­ститут історії матеріал. культури не мав чітко ви­знач. зав­дань. Поряд з польов. археол. дослідже­н­нями в ньому роз­роблялись соціол. про­блеми, пита­н­ня етно­графії, історії техніки та ін. 1938 його реорганізовано в Ін­ститут археології АН УРСР із чітко ви­знач. профілем археол. н.-д. установи. До нього входили 3 від­діли (археології первіс. су­спільства, антич. світу, феодал. періоду), лаб. археол. технології, а також Ольвій. та Вишгород. археол. заказники. 1939 до Ін­ституту уві­йшла також Львів. археол. група. У 1938–39 ін­ститут очолював М. Ячменьов, 1940– 41 та 1944–45 — Л. Славін. На поч. 2-ї світової війни Ін­ститут еваку­йовано до Уфи. 1944 повернувся до Києва й поновив роботу в складі 4-х від­ділів — первіс., скіфо-антич., словʼяно-рус. археології, а також Львів. від­ділу археології. 1951 остан­ній уві­йшов до створ. у Львові Ін­ституту сусп. наук АН УРСР. 1946 істор.-культур. заказник Ольвія став самост. установою, а 1952 знову у складі Ін­ституту археології АН УРСР. 1954 Ін­ститутові під­порядковано заповід­ну тер. «Камʼяна могила» побл. м. Мелітополь з унікал. наскельними зображе­н­нями давніх епох. 1956 до складу Ін­ституту уві­йшов від­діл антич. та середньовіч. археології Криму, пере­вед. з Крим. філії АН СРСР. Від­так Ін­ститут археології АН України пере­творився на один з найбільших центрів археол. науки у СРСР. Тут зросли висококваліфік. кадри, здійснено великий обсяг екс­педиц. та теор. дослідж. Ін­ститут очолювали: П. Єфименко (1945–54), С. Бібиков (1955–68), Ф. Шевченко (1969– 72), І. Артеменко (1973–86), П. Толочко (1987-2016), від 2017 — В. Чабай. До 1974 дослідж. проводилися в 5-ти від­ділах: первіс. археології, археології ран­нього заліз. віку, антич. археології, археології Криму та словʼяно-рус. археології. Згідно з сучас. роз­витком археол. науки утворено такі від­діли Ін­ституту: камʼян. віку; енеоліту-бронз. доби; скіфо-сармат. археології; антич. археології; археології ран. словʼян; давньорус. і середньовіч. археології; археології Києва; археології Пн.-Зх. Причорноморʼя; фіз.-природничих методів в археології; польових дослідж. та ви­ставок і Археологічний музей. Ін­ститут має наук. архів, де зосереджено понад 95 тис. звітів про польові дослідж., наук. бібліотеку (понад 120 тис. т) та наук. фонди, де утримуються осн. колекції, зі­брані під час числен. досліджень археол. памʼяток. У складі Ін­ституту працюють Крим. філіал та заповід­ник «Ольвія». Нині в Ін­ституті 197 осіб, серед них 113 науковців: 12 — наук.-кер. персоналу, 15 — провід­ний науковий спів­робітник, 41 — старший науковий спів­робітник, 33 — науковий спів­робітник, 12 — молодший науковий спів­робітник А також 1 академік і 2 чл.-кор. НАНУ, 20 д-рів і 77 канд. н. Ін­ститут археології НАНУ здійснює н.-д. та ко­ординац. роботу, а також наук.-метод. контроль екс­педиц. досліджень і стану археол. памʼяток в Україні. Має аспірантуру і докторантуру. Видає ж. «Археологія».

Завантажити статтю