КОЦЮБИ́НСЬКИЙ Роман Михайлович (21. 08 (03. 09). 1901, Чернігів — 27. 09. 1937, Одеса, за іншими даними — Він­ницької обл.) — культурно-освітній діяч. Син Михайла, брат Юрія та Ірини Коцюбинських. Під час на­вча­н­ня у Чернігівській чоловічій гімназії брав участь у діяльності нелегального студентського гуртка, вступив до більшовицької партії. Після встановле­н­ня радянської влади служив у Червоному козацтві, пере­бував на освітніх і комсомольських роботах на Чернігівщині; згодом на­вчався у Московському комуністичному університеті; від 1924 — на культурно-освітніх і журналістських роботах в Одесі (зокрема у газеті «Чорноморська комуна»); від 1928 — аспірант і завідувач наукової бібліотеки Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських ін­ститутів (Харків); 1934 — директор Він­ницького літературно-меморіального музею М. Коцюбинського, при якому організував Будинок літератора; від 1935 — директор Молочанської школи фабрично-заводського на­вча­н­ня (нині Токмацький р-н Запорізької обл.). 12 грудня 1936 заарештований, 26 вересня 1937 за звинуваче­н­ням у контр­революційній націоналістичній діяльності засуджений до роз­стрілу. Реабілітований 1956.