Геологічна освіта

ГЕОЛОГІ́ЧНА ОСВІ́ТА — система під­готовки професійних геологів. В історії вітчизн. освіти протягом 17 — 1-ї пол. 18 ст. провід­не місце належало Києво-Могилян. академії. Ви­вчен­ню філософії, що включала астрономію, геологію, гео­графію, фізику, хімію, зоологію та ін. природн. науки, надавалося особливе значе­н­ня. Філософію читав префект або ректор академії. Один із найви­значніших учених академії Іоаникій Галятовський (1620–88) у своїх лекціях і публіцист. творах наводив багато даних з мінералогії, зоології, фізики. Феофан Прокопович, як і Дж. Бруно, засуджував без­плідні схоласт. теорії, висловлював думку про без­ліч світів, звертався до наук. екс­перименту, користуючись при цьому мікро­скопом, теле­скопом тощо. Але це були лише зачатки геології, що не дали поштовху для роз­витку самост. дисципліни. Певний період у Києво-Могилян. академії пере­бував і М. Ломоносов, удосконалюючи тут зна­н­ня з латини, теорії віршува­н­ня, худож. мистецтва. Після продовже­н­ня навч. за кордоном, де він 1736–41 ви­вчав гірн.-завод. справу, зʼявилися його праці: «Слово о рождении метал­лов» (1757), «Первые основания Метал­лургии», «О слоях земных» (обидві — 1763), після чого геологія була ви­значена як самост. дисципліна. Перший геол. під­ручник «Гео­гнозия, или наука о горах и горных породах» (С.-Петербург, 1810) видав О. Севастьянов. У 1-й пол. 19 ст. широкого роз­витку набула геологія у ВНЗах України, яка факультативно ви­вчалась на природничих або фіз.-мат. ф-тах. У Харків. університеті каф. мінералогії 1837 очолив фундатор харків. школи геологів Н. Борисяк. Професори Харків. університету О. Гуров, І. Леваковський, П. Пʼятницький, К. Савич-Заблоцький, Д. Соболєв, О. Федоров заклали основи регіон.-геол., гідрогеол. і страти­граф. ви­вче­н­ня Лів­обереж. України. У Київ. університеті першу каф. мінералогії і гео­гнозії 1836–42 очолював проф. Е. Гофманн. Він видав під­ручник «Курс минералогии» (1839). Особливо плідно роз­вивалася геологія в Київ. університеті за ректорства К. Феофілактова, з його геол. школи ви­йшли такі ві­домі вчені, як П. Армашевський, М. Без­бородько, В. Лучицький, В. Тарасенко, П. Тутковський, В. Чирвинський, П. Чирвинський. На природничому від­діл. фіз.-мат. факультету Новорос. університету (Одеса) геол. дисципліни викладалися на обʼ­єд­наній каф. мінералогії, гео­гнозії і палеонтології від 1867. Викладацьку і н.-д. роботу з гео­гнозії вели А. Алексєєв, М. Андрусов, А. Криштофович, В. Крокос, В. Ласкарєв, Р. Прендель, І. Синцов. При всіх університетах діяли наук. товариства дослідників природи, що матеріально сприяли проведен­ню дослідж. з мінералогії, палеонтології, страти­графії, гідрогеології, видавали наук. записки, праці та ін. Потуж. центром під­готовки геол. кадрів для гірн.-рудної промисловості було Катеринослав. вище гірн. училище (нині Нац. гірн. університет, Дні­пропетровськ), де працювали такі ві­домі геологи, як Л. Іванов, М. Лебедєв, Й. Танатар, Б. Чернишов, О. Широков. Їх дослідж. стосувалися перед­усім ви­вче­н­ня камʼяновугіл. від­кладів Донбасу, залізоруд. покладів Криворіж­жя, марганц. руд Пд. України, буд. матеріалів. Після 2-ї світової війни в університетах України на базі мінералог. та ін. каф. від­кривалися геол.-ґрунто­знавчі, геол. і геол.-розв. факультети, що готували висококваліфік. фахівців-геологів для потреб виробництва. Досить успішно роз­вивалася геологія у Львів. університеті за сприя­н­ня ректора Є. Лазаренка. Тут працювали такі видатні геологи, як О. Вʼялов, В. Глушко, В. Порфирʼєв, В. Сельський, В. Соболєв. У під­готовку гірн. інж., геологів, гідрогеологів, нафтовиків значний внесок зробили гірн. та геол.-розв. технікуми, Нац. тех. університет України «Київ. політех. ін­ститут», Донец. тех. університет, Криворіз. тех. університет, Нац. університет «Львівська політехніка», Нац. гірн. університет, Івано-Фр. тех. університет нафти і газу та ін. Вищі наук. кадри з геол. дисциплін через аспірантуру і докторантуру готують ін­ститути НАНУ та геол. і гірн. ін­ститути.