Космач

КОСМА́Ч  — село Косівського району Івано-Франківської області, осередок художніх ремесел. Знаходиться на р. Пістинька (притока Пруту, бас. Дунаю), за 32 км від райцентру та за 39 км від залізнич. ст. Коломия. Площа 84 км² (має 32 присілки). Насел. 6054 особи (2001), переважно українці. Уперше згадано у писем. джерелах 1412. За нар. переказами, назва села походить від зовн. вигляду першого поселенця (нібито мав космате волосся) або його прізвиська Космачук, Косматий. Жит. брали участь у русі опришків у загонах О. Довбуша (1745 тут і за­­гинув), В. Баюрака, І. Бойчука. Від 1772 — під владою Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1890 відкрито школу. На поч. 20 ст. у селі працював нафтопромисел. Тут діяли й відомі в Галичині підприємства з видобутку озокериту. У селі було відкрито першу на Гуцульщині читальню товариства «Просвіта». Після розпаду Австро-Угорщини в К. — влада ЗУНР. Від 1919 — у складі Польщі, від 1939 — УРСР. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. У К. функціонував вишкіл старшин УПА. 1944 війська УПА проголосили тут Космац. Само­­стійну Республіку. 1944–45 роз­­ташовувалися 19 сотень. У боротьбі з фашист. окупантами та військами НКВС загинуло понад 340 космачан. Жит. К. здавна займаються худож. промислами — різьбярством, килимарством, вишиванням, писанкарством. 1926–35 відбувалися заняття мист. школи О. Новаківського. Нині у К. — 7 заг.-осв. шкіл, дитсадок, школа мистецтв, школа традиц. нар. мистецтв ім. В. Могура; Будинок культури, 3 приват. музеї (один із них — О. Довбуша); лікарня, полог. бу­­динок; 2 готелі; відділ. ощадбан­­ку. Щорічно відбуваються Міжнар. з’їзди писанкарів (станом на кін. 2011 — 5), Міжнар. етногр. фестиваль «Великдень у Космачі» (5), Всеукр. патріот. фестиваль «Бандерівська столиця кличе до чину» (3), Молодіж. фес­­тиваль «Керамічні канікули» (3; за участі молоді з країн Балтії та Польщі).

Об’єкти заповід. фонду: Рушірський водоспад, Пожеретул. орнітол. заказник. Виявлено рештки гальштат. солевар. центру (10–9 ст. до н. е.). Пам’ятники архітектури: церква св. Параскеви-П’ятниці (1753), куз­­ня (1896), церква св. Петра і Павла та дзвіниця (1904–05). Встановлено пам’ятники Т. Ше­­вченку, О. Довбушу (а також пам’ятний знак на місці його загибелі), рад. розвідникам, Борцям за волю України, курінному Кни­­шу (Д. Горникевичу), командиру 21-го відтинку УПА «Гуцульщина» Коломий. округи Козаку (М. Яворському), низку хрестів на місці боїв і загибелі вояків УПА. Серед видат. уродженців — журналіст Л. Вардзарук; художник М. Томен, мистецтвознавець, майстриня декор. ткацтва О. Никорак, мистецтвознавець, майстер писанкарства та худож. вишивання Д. Пожоджук, майстриня декор.-ужитк. мистецтва К. Боб’як-Никорак, майстри худож. ткацтва та вишивання подружжя Дмитро та Ганна Вінтоняки, майстриня худож. оброб­­лення шкіри А. Кісиличук, майстер декор.-ужитк. мистецтва, пуб­­ліцист М. Дідишин; церк. діяч УГКЦ Е. Ковч. Із К. пов’язані жит­­тя та діяльність патріарха Київського і всієї Русі-України (УПЦ КП) Володимира (В. Романюка), історика, дисидента В. Мороза (К. присвятив свою пр. «Хроніки опору» // «Український самостій­­ник», 1970, ч. 158), художника М. Мороза. Тут у різний час неод­­норазово бували громад. і церк. діяч, мовознавець, літературо­­знавець, письменник Іларіон (І. Огієнко), кінорежисер, письменник О. Довженко, письменники Ірина Вільде, Д. Павличко, мис­­тецтвознавець, художник, письменник С. Гординський, по­­ет, композитор В. Івасюк, музи­­кознавці, композитори Ф. Колес­­са і С. Людкевич, композитор А. Кос-Анатольський, художники Е. Козак, М. Левицький, С. Луцик, Г. Смольський та ін.

Рекомендована література

1. Кугутяк М. Кам’яні старожитно­­сті Космача. Ів.-Ф., 1997;
   Google Scholar Internet
2. Пожоджук Д. Космач. Косів, 2008;
   Google Scholar Internet
3. Його ж. Космач — келія сонця. Косів, 2012.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю