Космач
КОСМА́Ч — село Косівського району Івано-Франківської області, осередок художніх ремесел. Знаходиться на р. Пістинька (притока Пруту, бас. Дунаю), за 32 км від райцентру та за 39 км від залізнич. ст. Коломия. Площа 84 км2 (має 32 присілки). Насел. 6054 особи (2001), переважно українці. Уперше згадано у писем. джерелах 1412. За нар. переказами, назва села походить від зовн. вигляду першого поселенця (нібито мав космате волосся) або його прізвиська Космачук, Косматий. Жит. брали участь у русі опришків у загонах О. Довбуша (1745 тут і загинув), В. Баюрака, І. Бойчука. Від 1772 — під владою Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1890 відкрито школу. На поч. 20 ст. у селі працював нафтопромисел. Тут діяли й відомі в Галичині підприємства з видобутку озокериту. У селі було відкрито першу на Гуцульщині читальню товариства «Просвіта». Після розпаду Австро-Угорщини в К. — влада ЗУНР. Від 1919 — у складі Польщі, від 1939 — УРСР. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. У К. функціонував вишкіл старшин УПА. 1944 війська УПА проголосили тут Космац. Самостійну Республіку. 1944–45 розташовувалися 19 сотень. У боротьбі з фашист. окупантами та військами НКВС загинуло понад 340 космачан. Жит. К. здавна займаються худож. промислами — різьбярством, килимарством, вишиванням, писанкарством. 1926–35 відбувалися заняття мист. школи О. Новаківського. Нині у К. — 7 заг.-осв. шкіл, дитсадок, школа мистецтв, школа традиц. нар. мистецтв ім. В. Могура; Будинок культури, 3 приват. музеї (один із них — О. Довбуша); лікарня, полог. будинок; 2 готелі; відділ. ощадбанку. Щорічно відбуваються Міжнар. з’їзди писанкарів (станом на кін. 2011 — 5), Міжнар. етногр. фестиваль «Великдень у Космачі» (5), Всеукр. патріот. фестиваль «Бандерівська столиця кличе до чину» (3), Молодіж. фестиваль «Керамічні канікули» (3; за участі молоді з країн Балтії та Польщі).
Об’єкти заповід. фонду: Рушірський водоспад, Пожеретул. орнітол. заказник. Виявлено рештки гальштат. солевар. центру (10–9 ст. до н. е.). Пам’ятники архітектури: церква св. Параскеви-П’ятниці (1753), кузня (1896), церква св. Петра і Павла та дзвіниця (1904–05). Встановлено пам’ятники Т. Шевченку, О. Довбушу (а також пам’ятний знак на місці його загибелі), рад. розвідникам, Борцям за волю України, курінному Книшу (Д. Горникевичу), командиру 21-го відтинку УПА «Гуцульщина» Коломий. округи Козаку (М. Яворському), низку хрестів на місці боїв і загибелі вояків УПА. Серед видат. уродженців — журналіст Л. Вардзарук; художник М. Томен, мистецтвознавець, майстриня декор. ткацтва О. Никорак, мистецтвознавець, майстер писанкарства та худож. вишивання Д. Пожоджук, майстриня декор.-ужитк. мистецтва К. Боб’як-Никорак, майстри худож. ткацтва та вишивання подружжя Дмитро та Ганна Вінтоняки, майстриня худож. оброблення шкіри А. Кісиличук, майстер декор.-ужитк. мистецтва, публіцист М. Дідишин; церк. діяч УГКЦ Е. Ковч. Із К. пов’язані життя та діяльність патріарха Київського і всієї Русі-України (УПЦ КП) Володимира (В. Романюка), історика, дисидента В. Мороза (К. присвятив свою пр. «Хроніки опору» // «Український самостійник», 1970, ч. 158), художника М. Мороза. Тут у різний час неодноразово бували громад. і церк. діяч, мовознавець, літературознавець, письменник Іларіон (І. Огієнко), кінорежисер, письменник О. Довженко, письменники Ірина Вільде, Д. Павличко, мистецтвознавець, художник, письменник С. Гординський, поет, композитор В. Івасюк, музикознавці, композитори Ф. Колесса і С. Людкевич, композитор А. Кос-Анатольський, художники Е. Козак, М. Левицький, С. Луцик, Г. Смольський та ін.
Рекомендована література
- Кугутяк М. Кам’яні старожитності Космача. Ів.-Ф., 1997;
- Пожоджук Д. Космач. Косів, 2008;
- Його ж. Космач — келія сонця. Косів, 2012.