Бібліотека наукового товариства імені Шевченка
БІБЛІОТЕ́КА НАУКО́ВОГО ТОВАРИ́СТВА І́МЕНІ ШЕВЧЕ́НКА Перша на укр. землях бібліотека українознавства. Засн. 1892 у Львові з перетворенням літ. Товариства ім. Шевченка в наукове. Один із фундаторів — О. Кониський (подарував 392 книги). Початк. фонд б-ки сформувався також за рахунок приват. збірок і дарунків В. Антоновича, Ю. Целевича, О. Барвінського, а також зб. дублетів львів. «Просвіти». 1894 бібліотека налічувала 600 т. Особливе значення для розбудови б-ки мала організац. діяльність М. Грушевського, який 1895 через «Записки НТШ» звернувся з проханням допомогти зібрати книги з питань українознавства. 500 т. франц., англ. та нім. авторів подарував 1896 інж. О. Бородай. 1897 у б-ці було 1800 творів у бл. 4-х тис. т., 1905 — бл. 10-и тис., на поч. 1914 — 70 тис., а перед 2-ю світ. війною — бл. 300 тис. т. Від кін. 90-х рр. 19 ст. бібліотека налагодила книгообмін з університетами, наук. установами та видавництвами Європи й Америки (1909 таких установ було 244). Отримано комплект видань Чес. АН та 2-го відділу РАН, великі й цінні колекції від Київ. університету, археогр. комісій у Києві та С.-Петербурзі, Істор. товариства в Одесі й Казані тощо. Найбільше книг подарував І. Франко, заповівши Т-ву всю свою бібліотеку (бл. 7-и тис. т. та понад 500 рукописів) — переважно твори літ-ри, праці з історії літ-ри та фольклору. Зібрання В. Лесевича становить 3 тис. т. — видання англ., франц., італ. класиків-філософів. І. Мандичевський подарував кількасот книг найновішої зх.-європ. літ-ри у галузі філософії; Ю. Медвецький — понад 2 тис. т. з геології, фізіології, історії Галичини та Карпат; о. П. Крип’якевич — книги з історії церкви та теології, латин., грец. і церк.-слов’ян. стародруки; адвокат Є. Олесницький — 2450 т.; а також І. Зілинський — 2407 т., І. Куровець — 1035, В. Дорошенко — 877, Р. Заклинський — 750 та ін. 1-й бібліотекар НТШ — М. Павлик (1897–1904); у різний час бібліотеку очолювали також І. Кревецький, В. Дорошенко, працювали М. Вороний, О. Маковей, М. Деркач, Ю. Полянський, М. Тершаківець, М. Кордуба. Від 1901 бібліотека є чл. Міжнар. спілки б-к АН і наук. т-в. Після 1-ї світової війни до б-ки надходили всі видання з УНР, а потім з УРСР. Бібліотека містила найповнішу й найсистематичнішу збірку україніки, переважно укр. видань 19–20 ст. з усіх укр. територій та еміграції з комплектами укр. преси, що виходила в Європі й Америці, незалежно від парт. приналежності, а також зібрання стародруків 16–18 ст. У рукопис. відділі — зразки 14–20 ст. з усієї України переважно церк. характеру (мінеї, тріоді, Євангелія тощо), а також світські. Чимало з них представляють закарпат. письменство 17–19 ст. Значне місце займають документи та листи визнач. галиц., деяких наддніпрян. діячів, автографи письменників.
Б-ка ставала об’єктом репресій та переслідувань антиукр. політ. сил. Перший погром колекцій НТШ стався 1914–15, коли Львів зайняли рос. війська. У міжвоєн. період польс. влада організовувала конфіскацію нових надходжень; 1922 у приміщенні б-ки вибухнула бомба, підкладена польс. екстремістами з наміром знищення фондів. Після ліквідації НТШ рад. владою 1940, а також після 2-ї світової війни фонди б-ки приєднано до Б-ки АН УРСР у Львові (нині ЛНБ), якій ці фонди належать і сьогодні. Внаслідок «переінвентаризації» 1952–56 фонди б-ки розформовано, значну частину книг і часописів, визнаних «іноземними» та «буржуазно-націоналіст.», переведено у спец. фонд обмеженого парт.-номенклатур. користування. Під час ідеол. погрому значна частина фондів (до 30 %) була знищена чи безповоротно втрачена. Непоправну шкоду б-ці як пам’ятці культури завдали розчленування та розкомплектація дарованих приват. іменних фондів по різних відділах і навіть територіях. Зокрема, велика приватна бібліотека та рукописи І. Франка, що за його заповітом повинні довічно зберігатися в фонді НТШ, були перевезені і залишаються в Києві, також вивезено зі Львова ін. бібліотечні та рукописні збірки.
Після відновлення НТШ у Львові 1989 одним із першочергових завдань стало створення нової б-ки для потреб відродженого Товариства. Основу фондів нової б-ки становлять діаспорні видання з проблем українознавства, передані б-ці 1992 В. Луцевим, проф. Пенсильван. університету (22 тис. т.), а також збірки Б. Романенчука, М. Бігуса, В. Ґіни, В. Черняк, А. Лазаренка. Приділяється значна увага комплектації б-ки українознав. виданнями сучас. України. 2002 фонди нової б-ки НТШ налічують бл. 38 тис. видань.
Рекомендована література
- Кревецький І. Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка. Л., 1923;
- Дорошенко В. Українська національна бібліотека. Л., 1936.; Гнатюк В. Наукове товариство імені Шевченка у Львові: Істор. нарис 1-го 50-річчя (1873–1923). Мюнхен; Париж, 1984. 2-е вид.; Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка: Книги і люди. Л., 1996.