Академічне літературознавство

АКАДЕМІ́ЧНЕ ЛІТЕРАТУРОЗНА́ВСТВО — напрям у літературо­знавстві, що по­став після роз­галуже­н­ня поточної критики літературних творів і ретро­спективних історичних досліджень літературного процесу. З пере­ходом від бібліогр. опису, анотува­н­ня до ширшого й глибшого аналізу та оцінок літ. явищ, дослідж. джерел, збира­н­ня факт. матеріалу, спроб його класифікації і систематизації сформувалася історія літ-ри як наука, актив. роз­виток якої припадає на 2-у пол. 19 ст. У 40–90-х рр. 19 ст. в країнах Зх. Європи (брати Я. та Б. Ґрімм, Т. Бенфей, Ф. Брюнетьєр, І. Тенн), у Росії (Ф. Буслаєв, М. Тихонравов, О. Пипін, О. Веселовський) та Україні (М. Петров, М. Дашкевич, О. Огоновський, М. Драгоманов, І. Франко, П. Житецький, О. Потебня, М. Сумцов, А. Кримський та ін.) склалося А. л. різних методол. спрямувань, наук. шкіл і напрямів: порівняльно-істор. метод, культурно-істор. та психол. школи тощо. А. л. чимало зробило для на­громадже­н­ня й систематизації конкрет. матеріалу, ви­вче­н­ня про­блем традиції та впливів, звʼязку літ-ри з фольклором та історією, зʼясува­н­ня гносеол. природи худож. образу, психології творчості, у вироблен­ні й формуван­ні принципів та методики літ. досліджень. На­прикінці 19 — поч. 20 ст. посилився соціол. під­хід до ви­вче­н­ня літ. явищ (в Україні — М. Драгоманов, Ф. Колес­са, М. Грушевський, С. Єфремов та ін.). Спец. літературо­знавчі дослідж. зосереджувалися в університетах і НТШ (1892) з їхніми «Записками» і «Збірниками праць». Після 1917 А. л. в Україні роз­вивалося у ВУАН (1919, нині НАНУ), зокрема в Ін­ституті літ-ри (1926), а також в університетах, наук. товариствах, які здійснювали академ. ви­да­н­ня худож. спадщини, проводили наук. конференції, симпозіуми, кон­греси. Активно роз­вивається А. л. в укр. діаспорі (УВА у Нью-Йорку, УВУ в Мюнхені, Ін­ститут україно­знавчих досліджень при Гарвард. університеті в Бостоні, осередки НТШ тощо). Найцін­ніші досягне­н­ня укр. А. л. цього періоду повʼязані з іменами М. Грушевського, С. Єфремова, М. Зерова, П. Филиповича, М. Драй-Хмари, В. Петрова (Домонтовича), М. Возняка, Д. Чижевського, Л. Білецького, О. Білецького, М. Ґудзія, С. Маслова, П. Попова, Є. Кирилюка, П. Волинського, Л. Новиченка та ін.

Завантажити статтю