Антропогенез

Визначення і загальна характеристика

АНТРОПОГЕНЕ́З (від антропо… і γένεδις — походження) — цілісний процес становлення людини як виду, її фізичного типу, соціальної життєдіяльності і всього соціального комплексу; розділ антропології, що вивчає цей процес. У першому значенні А. — перехід. період від тварин. світу до люд. суспільства. Витоки А., згідно з сучас. наук. уявленнями, — в екваторіал. Африці, де бл. 2 млн рр. тому в середовищі назем. мавп склалися передумови для їх олюднення. Перехід. істотами періоду А. були презинджантропи, що одержали назву Homo habilis («людина уміла»); археоантропи (пітекантропи та близькі до них форми), відомі під назвою Homo erectus («людина, яка ходить прямо»), та палеоантропи (неандертальці), за якими закріплено назву Homo neandertalensis (у сучас. антропол. літературі неандертальців часто розглядають як підвид виду Homo sapiens). Бл. 1 млн рр. тому пітекантропи досягли Пн. Африки й почали освоювати Євразій. континент. Закінчився А. на різних тер. Старого Світу, зокрема України, бл. 35 тис. рр. тому. Він ознаменувався виходом на істор. арену людини сучас. фіз. типу — Homo sapiens («людини розумної»), якій притаман. уже цілісний спосіб соціального буття, з остаточно сформ. свідомістю, працею та колективністю. Осн. структур. одиницею періоду А. була праобщина. В археології період А. репрезентовано пам’ятками раннього палеоліту. В Україні знач. внесок у дослідж. ранньопалеолітичних пам’яток та формування на цій основі джерел. бази з проблеми А. зробили Ю. Колосов, В. Гладилін, В. Чабай, В. Степанчук та ін. археологи. Філос.-методол. аспекти теорії А. розробляли С. Кримський, В. Іванов, І. Молчанов, теор. А. — Є. Данилова, С. Смирнов та ін.

Завантажити статтю