Комісії порайонного розроблення історії України Вуан

КОМІ́СІЇ ПОРА­ЙО́ННОГО РОЗРО́БЛЕ­Н­НЯ ІСТО́РІЇ УКРАЇ́НИ ВУАН Засн. 1924–25 під заг. керівництвом М. Грушевського з метою активізувати ви­вче­н­ня історії України із залуче­н­ням місц. крає­знавців.

Комісія Києва і Прав­обереж­жя (кер. В. Щербина) організувала обстеже­н­ня Київ. некро­­поля, здійснювала опис праць з історії Києва у місц. б-ках і музеях, під­готувала до друку зб. «Старий Київ та його околиці», «Нові студії з історії Києва» (оби­­дві — 1926), працювала над ство­­ре­н­ням путівника по Києву з де­­тал. істор. оглядом (Комітет свят­­кува­н­ня 10-річ. ювілею ВУАН 1930 видав накладом у 5 тис. прим. кн. «Київ. Провід­ник» за ред. Ф. Ернста). У її роботі також бра­­ли участь Л. Добровольський, В. Модзалевський, М. Карачків­­ський. 1929 роз­ділена на Комісію Прав­обереж­жя (ліквідована 1930) та Комісію Києва (фактич­­но припинила діяльність 1933, офіційно ліквідована 1934).

Комісія Лів­обереж­жя та Слобожанщини (кер. О. Гермайзе) зо­­середила зуси­л­ля на ви­вчен­ні Чернігівщини. З цією метою засн. її філію — Комісію Старого Чернігова і Чернігівщини, основу якої становили чл. Чернігівського нау­­кового товариства. Вона досліджувала археол. памʼятки Чернігова, опублікувала зб. «Чернігів і пів­нічне Лів­обереж­жя: Огля­­ди, роз­відки, матеріали» (К., 1928). З комісією спів­працювали П. Федоренко, П. Нечипорен­­ко, Ю. Вино­градський та ін. 1929 припинила діяльність, натомість створ. Комісію Лів­обереж. та Слобід. України при Каф. історії України доби феодалізму М. Слабченка та Комісію історії Поліс­ся (ліквідовані 1930).

Комісія Степової України та Чор­­номорʼя (кер. М. Ткаченко) мала 4 хронол. сектори: палеоліт., антич. і середньовіч. колонізації, історії Запороз. Січі, історії пізнішого заселе­н­ня. У звʼязку з будівництвом Дні­прогесу роз­робила пер­спектив. план обстеже­н­ня порогів Дні­пра. Під­готувала до друку зб. «Полуднева Україна» (уві­йшли стат­ті П. Тутковського, С. Дложевського, М. Макаренка, Б. Варнеке, І. Крипʼякевича, В. Пархоменка, Є. Загоровсь­­ко­­го, Н. Полонської-Василенко та ін.), який так і не був опублікований. 1929 реорганізована у Комісію Полудневої України при Каф. історії України доби феодалізму М. Слабченка, 1930 лік­­відована. Гол. зав­да­н­ням

Ко­­місії Західної України (кер. Ф. Сав­­ченко) було налагодже­н­ня спів­праці науковців УСРР, Галичини, Закарпа­т­тя, Буковини. Вона видала «Матеріяли для культурної й громадської історії Західної України» (К., 1928), що містили листува­н­ня М. Драгоманова та І. Франка (за авто­графами, які зберігалися у НТШ і Укр. нац. музеї у Львові), «Матеріали до історії української культури в Галичині та її звʼязків з Україною» (1930), під­готовлені К. Студинським; уклала бібліо­графію авторів із Зх. України за 1901–25; залучала до спів­­­праці науковців краю, насамперед із НТШ. 1930 пере­ведена до установ Соц.-екон. від­ділу ВУАН, 1934 уві­йшла до складу Ін­ституту історії Всеукр. асоц. марксист.-ленін. ін­ститутів.

Завантажити статтю