КУБА́ЛЯ Томаш (1878, Львів — після 1939) — скульптор. Син Л. Кубалі. Ви­вчав у Львові архітектуру у політехніці (1895–96), скульптуру та живопис — у Художньо-промисловій шко­лі (1895–98), на­вчався у Краківській (1898; викладачі А. Даун; 1907–08 — у К. Ля­щки; 1910–11 — у С.-М. Дембіць­кого) та Ві­денській (1906) академіях мистецтв. Пра­цював у Львові. Викладав рисунок у 5-й Львівській гімназії. Учасник місь­ких художніх ви­ставок від 1904. Персональна — у Львові (1925). Під впливом ім­пресіонізму створював пере­важно порт­рети й погру­д­дя з гіпсу, теракоти; від 1911 — алегоричні і побутові композиції невеликих роз­мірів із ґротескною образністю й емоційною напру­гою, близькою до засад екс­пре­сіонізму, й ім­пресіоністичною, живописно виліпленою фактурою.