Корсунь-Шевченківський район

КО́РСУНЬ-ШЕВЧЕ́НКІВСЬКИЙ РАЙО́Н (до 1944 — Корсунський) — район, що знаходиться у центральній частині Черкаської області. Межує з Лисян., Звенигород., Городищен., Черкас., Ка­­нів. р-нами Черкас. обл. та Богуслав. р-ном Київ. обл. Засн. 1923. У 1930 до Корсун. р-ну при­­єднано насел. пункти ліквідованого Стеблів. р-ну. Жит. по­­терпали від голодомору 1932–33 (померло бл. 14 тис. осіб), зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до лютого 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Від 1932 — у складі Київ., від 1954 — Черкас. обл. Площа 896 км². Насел. 49 990 осіб (2001, складає 83,1 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — м. Корсунь-Шевченківський, смт Стеблів і 52 сільс. насел. пункти. Лежить на Придніпровській височині. Поверхня — підвищена, хвиляста лесова рівнина, розчленована давніми прохід. долинами, балками та ярами. На тер. р-ну є сірий і рожевий граніти (бл. 7824 тис. м³), пісок для силікат. виробів (бл. 100 тис. м³), поклади торфу (бл. 1476 тис. м³). Ґрунти переважно чорноземні — опідзолені (50 %) та типові малогумусні (37 %). Осн. річка — Рось; її притоки: Хоробра, Нехворощ, Порізовиця, Листвинка, Саковиця, Калинка (бас. Дніпра). Заг. пл. водного дзеркала 1238 га. Ліси та ін. лісовкриті площі скла­­дають 21 тис. га. Осн. породи: дуб (43 %), сосна (36 %), граб, ясен, береза, вільха. Об’єкти природно-заповід. фонду: па­­м’ятка садово-парк. мистецтва заг.-держ. значення Корсунь-Шевченківський парк (перебуває у віданні Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника) і 7 па­­м’яток природи місц. значення. Гол. підприємства розташ. у райцентрі та смт Стеблів (бавовняна прядил.-ткац. ф-ка). Спеціаліза­­ція с. господарства — рослинництво зерн.-буряківн. і тваринницт­­во м’ясо-молоч. напрямів. Пл. (тис. га): орних земель — 46,09, перелогів — 4,5, сіножатей — 5,02, пасовищ — 5,08, багаторіч. насаджень — 1,4. Працюють 15 с.-г. ТОВів, 3 приватні с.-г. підприємства, 3 філії с.-г. ТОВів, 14 фермер. госп-в. У К.-Ш. р. — 6 заг.-осв. шкіл, г-зія, ліцей, 19 навч.-вихов. комплексів, 5 дитсадків, школа-інтернат, ліцей, пед. училище, ДЮСШ, рай. центр дит. і юнац. творчості; Корсунь-Шевченківської битви історії Му­­зей, Нечуя-Левицького І. Літературно-меморіальний музей (смт Стеблів), Стеценка К. Меморіальний музей (с. Квітки; усі — у складі істор.-культур. заповідника), рай. Будинок культури, 40 сільс. Будинків культури та клубів, рай. б-ки для дорослих і дітей, 37 сільс. б-к, 2 школи естет. виховання; 1 рай. і 4 дільничні лікарні, 36 фельд­­шер.-акушер. пунктів, 2 лікар. ам­­булаторії. Виходить рай. г. «Над­­росся». Функціонують народні фольклорно-етногр. ансамбль «Родина», фольклорно-етногр. колективи Виграїв., Сахнів., Се­­лищан. Будинків культури, ансамбль нар. інструментів «Кобза», ансамбль «Троїсті музики», хор ветеранів вій­ни та праці, ансамбль укр. пісні «Горлиця», ансамбль пісні Деренковец. Бу­­динку культури, ансамбль пісні нац. меншин рай. Будинку куль­­тури, чол. ансамбль «Манжари». Лауреатами заг.-укр. конкурсів стали солісти рай. Будинку куль­­тури С. Калиниченко, М. Берда­­дим, В. Онищенко, Л. Даценко та Т. Демченко. Діють реліг. громади УПЦ МП (17), УПЦ КП (2), УАПЦ, євангел. християн-бап­­тистів (5), адвентистів сьомого дня (2), юдеїв, харизматів, хрис­­тиян віри євангельської, свідків Єгови. У смт Стеблів — Спасо-Преображен. жін. монастир УПЦ МП. У р-ні — 164 пам’ятки архео­логії, 82 — історії, 16 — монум. мистецтва, 8 — архітектури. Серед видат. уродженців — класик укр. літ-ри І. Нечуй-Левицький (смт Стеблів), визнач. компози­­тор, хор. диригент, муз. діяч К. Стеценко (с. Квітки); мово­­знавець, історик античності, релігієзнавець, перекладач, дійс. чл. С.-Пе­тербур. АН Т.-С. Зєлінський (с. Скрипчинці), фахівець у галузі розмір. оброблення деталей авіац. техніки В. Бердник (с. Селище), математик Н. Вір­­ченко (с. Завадівка), історики Л. Добровольський (с. Кичинці), І. Гриценко (с. Нехворощ), В. Крижанівський (с. Деренковець), гідрогеолог, геохімік Л. Гуцало (с. Сухини), мовознавець Л. Скалозуб (с. Селище), лікар-хірург М. Федоренко (с. Квіт­­ки), фахівець у галузі механіки П. Шевченко (с. Гарбузин), фізіолог рослин В. Яворська (с. Моринці), агроном А. Яцен­­ко, економіст В. Яценко, психолог Т. Яценко (усі — с. Дра­­бівка); поет, археолог Олександр Лан (К. Коршак; с. Деренковець), поети І. Семиволос (с. Квітки), С. Двірняк (с. Шендерівка), пись­­менники К. Дяченко (с. Драбівка), Ольга Мак (с. Карашина), П. Шабатин (с. Склименці), перекладач, літературознавець О. Дяченко (с. Кичинці), письменник, перекладач, літературо­­знавець П. Жур (с. Гарбузин), крає­знавець С. Хаврусь (с. Миколаївка); скульптор, засл. діяч мистецтв РФ І. Кущ (с. Сахнівка), художники С. Дуплій, Б. Федоренко (обидва — с. Сидорівка), М. Прокопенко (с. Квітки); акт­­риса, нар. арт. УРСР М. Харченко (с. Нова Буда), співак, нар. арт. УРСР О. Харченко (с. Шендерівка), хореограф В. Авраменко (смт Стеблів), бандурист О. Чуприна (с. Шендерівка), ком­­позитор В. Антонюк (с. Деренковець); промисловець, інж.-будівель­­ник А. Береза (с. Глушки); важкоатлет О. Донськой (с. Шендерівка); Герої Рад. Союзу І. Бровченко (с. Саморідня), С. Дуплій (с. Си­­дорівка), М. Дяченко (с. Віль­­хівчик), М. Руденко (с. Селище), В. Фесенко (с. Пішки), повні ка­­валери ордена Слави Г. Руденко (с. Селище), В. Томенко (с. Сах­­нівка), Герой Китаю Г. Кулішенко (с. Черепин). У Сахнів. заг.-осв. школі працював дир. (1966–2001) дійс. чл. АПНУ О. Захаренко; у Деренковец. заг.-осв. школі навч. співачка, засл. арт. України В. Антонюк; у с. Пішки мешкав Герой Радянського Союзу А. Хар­­ківець, у с. Тараща — Герой Радянського Союзу Ф. Сапатинський.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю