Лановецький район
ЛАНОВЕ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у північно-східній частині Тернопільської області. Межує з Шумським, Збараз. і Підволочис. р-нами Терноп. обл. та Білогір. і Теофіпол. р-нами Хмельн. обл. Утвор. 1940. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. 25 квітня 1943 нацисти вбили 1617 мешканців с. Молотків. Загалом вони закатували бл. 5 тис. жит. Лановеччини. На фронтах 2-ї світової війни у складі рад. армії з Л. р. воювало 5376 осіб, з них 1893 загинуло. До серед. 1950-х рр. на тер. р-ну вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. За зв’язок з оунів. підпіллям більшов. влада репресувала 1759 жит., з них 728 були ув’язнені. Із 758-ми лановец. повстанців загинуло 502. Площа 632 км2. За переписом 2001, насел. становило 33 188 осіб (складає 92,1 % до 1989), станом на 1 січня 2015 — 29 842 особи (переважно українці). У складі Л. р. — м. Ланівці та 52 сільс. насел. пункти. Лежить у межах Подільської височини. Найвища точка — побл. с. Шили (362 м над р. м.). Поверхня — підвищена платоподібна лесова рівнина з чергуванням плоско- та пологохвилястих ділянок, нахилена на Пн. і Пн. Сх. Протікають р. Горинь (у межах р-ну — 28 км) з притоками Горинка (обидві — з Пн. Зх. на Пн. Сх.) та Жирак (із Зх. на Пн. Сх.). У Жирак в Ланівцях впадають Жердя та Буглівка, побл. с. Мала Білка — Білка та Свинорийка. Створ. 37 ставків (заг. пл. 980 га), на Горині — Борсуківське (426 га) та Передмірське водосховища. Розвідано поклади торфу, вапняків, піску, глини, крейди. 67,4 % пл. р-ну — під глибокими мало-гумус. чорноземами, 27,1 % — під опідзоленими, темно-сірими опідзоленими, решта — лучними, болотними та ясно-сірими лісовими ґрунтами. Охороняються 20 заповід. об’єктів місц. значення (282 га): 4 ботан. і 1 заг.-зоол. заказники, 6 ботан., 3 гідрол., 2 геол. пам’ятки природи, 2 урочища, Лановец. зооботан. сад, Бережан. парк-пам’ятка садово-парк. мистецтва. Осн. напрями с. господарства: у рослинництві (у структурі валової продукції складає 66,9 %) — вирощування зерн. культур і цукр. буряків, у тваринництві (33,1 %) — м’ясо-молочне скотарство. Пл. с.-г. угідь 53,7 тис. га, з них орних земель — 44,1 тис. га. С.-г. вироб-вом займаються 25 підприємств, з них найбільші діють у селах Білозірка, Борсуки та Буглів. Гол. пром. підприємства розташ. у райцентрі. Експлуатац. довж. залізнич. колій 32 км, автомоб. доріг — 245,1 км. У Л. р. — 35 заг.-осв. шкіл (10 — середніх, 16 — неповних середніх, 9 — початкових), філія Збараз. ПТУ № 31, муз. школа, 31 дошкіл. заклад, ДЮСШ; 10 Будинків культури, 24 клуби, 45 б-к; Мемор. музей «Молотківська трагедія»; рай. лікарня, 34 фельдшер.-акушер. пункти, 11 амбулаторій; відділ. 6-ти банків. Виходить г. «Голос Лановеччини». Звання «народний» присвоєно 13 самодіял. колективам, зокрема хор. капелі «Волинь», хорам сіл Борсуки та Якимівці, фольклорно-етногр. ансамблю рай. Будинку культури. Реліг. громади: УПЦ КП — 47, УПЦ МП — 4, УАПЦ — 3, УГКЦ –1, християн віри євангельської — 21, євангел. християн-баптистів — 1, адвентистів сьомого дня — 1, свідків Єгови — 1. У р-ні виявлено 58 пам’яток археології, які відносяться до палеоліту (1989 відкрито стратифік. ранньопалеоліт. поселення Буглів), ранньої бронзи, черняхів. культури та давньорус. часу. 25 квітня 1512 побл. с. Лопушне 25-тисячне військо крим. хана Менґлі-Ґірея зазнало поразки від 6-тисяч. війська князя К. Острозького. Пам’ятки архітектури: церкви св. Юрія у с. Бережанка (16 ст.), Різдва Пресвятої Богородиці у с. Ванжулів (1750), с. Вишгородок (1843) та с. Кутиска (1784), св. Івана Богослова у с. Жуківці (1874), Воскресенська у с. Лопушне (1850), св. Юрія у с. Молотків (1784), Казан. Божої Матері у с. Нападівка (1724), св. Миколая у с. Печірна (1759), Троїцька у с. Татаринці (серед. 18 ст., 1871). У Л. р. встановлено 64 пам’ятники та пам’ят. знаки. Серед видат. уродженців — Герої України — фахівці у галузі агропром. виробництва О. Крижовачук (с. Карначівка) і В. Петринюк (с. Огризківці); дійс. чл. НТШ — військ. і громад.-політ. діяч П. Шандрук (с. Борсуки), астрофізик І. Климишин (с. Кутиска) і літературознавець, фольклорист Т. Комаринець (с. Передмірка); брати — фахівець у галузі землероб. механіки, чл.-кор. НААНУ Володимир і театрознавець, засл. діяч мистецтв України Петро Кравчуки (с. Плиска), фахівець у галузі електрифікації пром. підприємств Д. Дудюк (с. Оришківці), історик К. Кондратюк (с. Нападівка), славіст, історик Церкви Ю. Мулик-Луцик (с. Татаринці), брати фахівець у галузі комп’ютер. наук Микола та фізик Степан Приймаки (с. Москалівка), математик, фахівець у галузі комп’ютер. наук Ф. Сопронюк (с. Осники), літературознавець, письменник Г. Штонь (с. Вербовець), лікарі, громад. діячі Р. Бучок (с. Бережанка) і В. Зайцев (с. Вербовець); громад. і культ.-осв. діяч М. Черкавський (с. Якимівці); письменники С. Буняк (с. Грибова), К. Куцюк-Кочинський (с. Якимівці), Б. Мельничук (с. Молотків), Т. Сергійчук (с. Борщівка), В. Фольварочний (с. Нападівка); архітектор М. Кошло (с. Передмірка); живописець, графік, майстер кераміки, нар. художник України І. Марчук (с. Москалівка), скульптор Г. Басюк (с. Синівці), графік, живописець І. Гаврилюк (с. Буглів), живописець І. Гуменюк (с. Ванжулів); актор, співак, нар. арт. УРСР О. Гринько (с. Грибова), актриса, нар. арт. України Є. Серебрякова (с. Москалівка), актор, поет-гуморист, засл. арт. України А. Демчук (с. Михайлівка); композитор, музикознавець, хор. диригент М. Маліборський (с. Вишгородок); військовик, Герой Рад. Союзу Я. Горошко (с. Борщівка).
Рекомендована література
- Мельничук І. Г. Молотків: фотонарис. Л., 1986;
- Лан: Ланівеччина творча. Т., 2001;
- Новосад Є. Вербовець: Істор.-мемуар. нарис ХХ ст. Т., 2005;
- Кізілов В. А. Верещаки. Край дороги тополі на чатах…: Істор.-краєзн. нарис. Т., 2007;
- Лановеччина: події і люди у визвольній боротьбі ХХ століття. Книга пам’яті. Т., 2010;
- Історія Лановеччини: Істор.-краєзн. нарис. Т., 2011.