Корюківський район
КОРЮ́КІВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у північно-східній частині Чернігівської області. Межує з Семенів., Новгород-Сівер., Сосниц., Менським і Щорс. р-нами Черніг. обл. та Брян. обл. РФ. Утвор. 1923. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. 1960 ліквідовано, 1966 — відновлено. Площа 1,4 тис. км2. Насел. 33 676 осіб (2001, складає 87,8 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — м. Корюківка, смт Холми та 77 сільс. насел. пунктів. Лежить на Придніпровській низовині. Поверхня більшої частини — низовинна плоска зандрова (на Пн. — алювіальна) рівнина, східної — хвиляста і горбисто-хвиляста моренно-зандрова рівнина. Корисні копалини: глини, піски, торф. Річки: Снов, Слот, Бреч, Убідь, Ревна (бас. Дніпра). Ґрунти дерново-підзолисті, піщані та супіщані. Р-н знаходиться у зоні мішаних лісів (сосна, береза, дуб, осика, вільха). Об’єкти природно-заповід. фонду заг.-держ. значення: ботан. Брецький заказник і комплексна пам’ятка природи урочище Гулине. Гол. підприємства розташ. у райцентрі та смт Холми (спирт. завод). Корюків. і Холмин. держлісгоспи експортують свою продукцію у Словаччину, Австрію, Німеччину, Чехію, Італію, Сербію та ін. країни. Осн. напрями с. господарства: вирощування зерна, картоплі, льону та виробництво молока і м’яса. Пл. с.-г. угідь 70,1 тис. га. Працюють 11 с.-г. підприємств і 19 фермер. госп-в. У К. р. — 25 заг.-осв. шкіл, 6 дитсадків; 32 клуб. заклади, 24 б-ки, Корюків. школа мистецтв з філією у смт Холми, Корюківський історичний музей, центр дит. і юнац. творчості; 2 рай. і 2 дільничні лікарні, 5 лікар. амбулаторій, 24 фельдшер.-акушер. пункти. Виходить рай. г. «Маяк». Діють реліг. громади УПЦ МП (10), християн віри євангельської (3), євангел. християн-баптистів, свідків Єгови. Побл. с. Лубенець виявлено поселення епохи неоліту (5–4 тис. до н. е.), епохи бронзи (2 тис. до н. е.) і скіф. часу (5–3 ст. до н. е.), побл. с. Ховдіївка — городище раннього заліз. віку (6–3 ст. до н. е.) та поселення періоду Київ. Русі (11–13 ст.); у с. Буда — городища раннього заліз. віку (6–3 ст. до н. е.), періоду Київ. Русі (11–13 ст.; Дротянка (Колядин) — пам’ятка архітектури нац. значення); побл. с. Домашлин — курган періоду Київ. Русі (9–13 ст.); у с. Жукля — низку курганів періоду Київ. Русі (10–12 ст.); у с. Камка — курган періоду Київ. Русі (11 ст.); побл. с. Савинки — поселення епохи бронзи (2 тис. до н. е.); у с. Сядрине — поселення епохи бронзи (2 тис. до н. е.) і часів Київ. Русі (11–13 ст.); у с. Шишківка — городище раннього заліз. віку (1 тис. до н. е.), 2 поселення епохи неоліту–бронзи (5–2 тис. до н. е.). Пам’ятки архітектури: Покров. церква в с. Жукля (1911–14) та Олександро-Невська церква в с. Перелюб (1826). Серед видат. уродженців — фізик А. Рева (смт Холми), математик В. Яковець (с. Охрамієвичі), агроном П. Макаренко (с. Перелюб), історик, бібліограф В. Барвінок (с. Охрамієвичі), археолог О. Черниш (смт Холми), філософ, соціолог М. Недюха (с. Козилівка), літературознавець В. Лесин (с. Хотіївка), лікар-стоматолог В. Біда (смт Холми); журналіст В. Борисенко (с. Рудня), публіцист, політ. діяч К. Дацько (с. Кирилівка), поет І. Савич (с. Савинки); живописці В. Костецький (нар. художник УРСР; смт Холми), Л. Заборовський (с. Олександрівка), А. Зорко (с. Андроники; обидва — засл. художники України), В. Зенченко (с. Домашлин); кобзар А. Шут (19 ст.; с. Олександрівка), актор, нар. арт. УРСР В. Розстальний (с. Рейментарівка), артист балету, засл. арт. УРСР Ю. Авдієвський (смт Холми), співак, режисер О. Колодуб (с. Турівка); тренер (біатлон) Л. Соловей (с. Савинки); Герої Рад. Союзу Д. Білий (с. Самотуги), Ф. Більченко (с. Домашлин), Г. Бордаков (с. Шишківка), М. Лучок і Ф. Стрілець (обидва — с. Наумівка).
Рекомендована література
- Олійник Г. Савинки: Історико-краєзнавчий нарис. Чг., 1998;
- Лантух О. Наумівка — моє святе село. Чг., 2005;
- Устименко В. Є. Горнусь до тебе, земле рідна! З історії села Жукля. К., 2007;
- Його ж. Жукля. З історії села на Чернігівщині. К., 2009.