Корюківський район

М. Ю. Зеленський

КОРЮ́КІВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у північно-східній частині Чернігівської області. Межує з Семенів., Новгород-Сівер., Сосниц., Менським і Щорс. р-нами Черніг. обл. та Брян. обл. РФ. Утвор. 1923. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. 1960 ліквідовано, 1966 — відновлено. Площа 1,4 тис. км². Насел. 33 676 осіб (2001, складає 87,8 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — м. , смт Холми та 77 сільс. насел. пунктів. Лежить на Придніпровській низовині. Поверхня більшої частини — низовинна плоска зандрова (на Пн. — алювіальна) рівнина, східної — хвиляста і горбисто-хвиляста моренно-зандрова рівнина. Корисні копалини: глини, піски, торф. Річки: Снов, Слот, , Убідь, Ревна (бас. ). Ґрунти дерново-підзолисті, піщані та супіщані. Р-н знаходиться у зоні мішаних лісів (сосна, береза, дуб, осика, вільха). Обʼєкти природно-заповід. фонду заг.-держ. значення: ботан. і комплексна памʼятка природи урочище . Гол. підприємства розташ. у райцентрі та смт Холми (спирт. завод). Корюків. і Холмин. держлісгоспи експортують свою продукцію у Словаччину, Австрію, Німеччину, Чехію, Італію, Сербію та ін. країни. Осн. напрями с. господарства: вирощування зерна, картоплі, льону та виробництво молока і мʼяса. Пл. с.-г. угідь 70,1 тис. га. Працюють 11 с.-г. підприємств і 19 фермер. госп-в. У К. р. — 25 заг.-осв. шкіл, 6 дитсадків; 32 клуб. заклади, 24 б-ки, Корюків. школа мистецтв з філією у смт Холми, , центр дит. і юнац. творчості; 2 рай. і 2 дільничні лікарні, 5 лікар. амбулаторій, 24 фельдшер.-акушер. пункти. Виходить рай. г. «Маяк». Діють реліг. громади УПЦ МП (10), християн віри євангельської (3), євангел. християн-баптистів, свідків Єгови. Побл. с. Лубенець виявлено поселення епохи неоліту (5–4 тис. до н. е.), епохи бронзи (2 тис. до н. е.) і скіф. часу (5–3 ст. до н. е.), побл. с. Ховдіївка — городище раннього заліз. віку (6–3 ст. до н. е.) та поселення періоду Київ. Русі (11–13 ст.); у с. Буда — городища раннього заліз. віку (6–3 ст. до н. е.), періоду Київ. Русі (11–13 ст.; Дротянка (Колядин) — памʼятка архітектури нац. значення); побл. с. Домашлин — курган періоду Київ. Русі (9–13 ст.); у с. — низку курганів періоду Київ. Русі (10–12 ст.); у с. Камка — курган періоду Київ. Русі (11 ст.); побл. с. Савинки — поселення епохи бронзи (2 тис. до н. е.); у с. Сядрине — поселення епохи бронзи (2 тис. до н. е.) і часів Київ. Русі (11–13 ст.); у с. Шишківка — городище раннього заліз. віку (1 тис. до н. е.), 2 поселення епохи неоліту–бронзи (5–2 тис. до н. е.). Памʼятки архітектури: Покров. церква в с. Жукля (1911–14) та Олександро-Невська церква в с. Перелюб (1826). Серед видат. уродженців — фізик А. Рева (смт Холми), математик В. Яковець (с. Охрамієвичі), агроном П. Макаренко (с. Перелюб), історик, бібліограф (с. Охрамієвичі), археолог О. Черниш (смт Холми), філософ, соціолог М. Недюха (с. Козилівка), літературознавець В. Лесин (с. Хотіївка), лікар-стоматолог (смт Холми); журналіст (с. Рудня), публіцист, політ. діяч (с. Кирилівка), поет І. Савич (с. Савинки); живописці (нар. художник УРСР; смт Холми), (с. Олександрівка), (с. Андроники; обидва — засл. художники України), (с. Домашлин); кобзар А. Шут (19 ст.; с. Олександрівка), актор, нар. арт. УРСР В. Розстальний (с. Рейментарівка), артист балету, засл. арт. УРСР (смт Холми), співак, режисер (с. Турівка); тренер () Л. Соловей (с. Савинки); Герої Рад. Союзу (с. Самотуги), (с. Домашлин), (с. Шишківка), М. Лучок і Ф. Стрілець (обидва — с. Наумівка).

[1] Олійник Г. Савинки: Історико-краєзнавчий нарис. Чг., 1998.

[2] Лантух О. Наумівка — моє святе село. Чг., 2005.

[3] Устименко В. Є. Горнусь до тебе, земле рідна! З історії села Жукля. К., 2007.

[4] Його ж. Жукля. З історії села на Чернігівщині. К., 2009.

Розмір шрифту

Корюківський район

Визначення і загальна характеристика

Додаткові відомості

Рекомендована література

Фотоілюстрації

Інформація про статтю

Схожі статті