Розмір шрифту

A

Лінгвістика тексту

ЛІНГВІ́СТИКА ТЕ́КСТУ — галузь мовознавства, що ви­вчає структурно-граматичні, се­мантико-змістові, комунікативно-прагматичні, семіотичні властивості текс­ту, його категорійні ознаки, закономірності структурної організації, звʼязки з іншими текс­тами, а також процеси ство­ре­н­ня, спри­йма­н­ня й інтер­претації текс­ту. Числен­ність аспектів ви­вче­н­ня текс­ту та їхня від­носна автономність зумовили варіативність назви галузі — граматика текс­ту, лінгвістичний аналіз текс­ту, теорія текс­ту тощо. Обʼєкт, предмет, зав­да­н­ня та методи дослідже­н­ня від­різняють Л. т. від текстології.

Витоками сучасної Л. т. є античні риторики і поетики, герменевтика, семіотика, психологія та ін. Текст у цих науках роз­глядали як вихідний пункт досліджень, реальність, а його властивості не були предметом ви­вче­н­ня. Обʼєкт Л. т. — усні й писемні текс­ти усіх стилів та жанрів; предмет — струк­турні, семантико-змістові, функціональні ознаки текс­ту. Становле­н­ня Л. т. роз­почалося з дослідже­н­ня типів звʼязності (праця амер. дослідниці І. Най «Сурядні звʼяз­ки речень (на матеріалі текс­тів Лівія)», 1912), аналізу структурних особливостей текс­ту («Морфология сказки» В. Проп­па, Ленин­град, 1928) та вче­н­ня про «складне ціле» («Рус­ский синтаксис в на­учном освещении» О. Пєшковського, Москва, 1914). Засадничими для Л. т. стали пра­ці О. Потебні, рос. формалістів (В. Шкловський, Ю. Тинянов, Р. Якобсон, Б. Ейхенбаум та ін.), Л. Щерби, Ш. Баллі, А. Сеше, З. Хар­ріса, Е. Бенвеніста, М. Бах­тіна, Л. Булаховського та ін. Істотно вплинула на формува­н­ня Л. т. теорія актуального членува­н­ня рече­н­ня, яку роз­вивали вчені Празького лінгвістичного гуртка (В. Матезіус, Б. Гавранек, Й. Вахек та ін.).

 Як само­стійна галузь Л. т. ви­окремилася на межі 1960–70-х рр. Усві­домле­н­ня того, що аналіз мови не повинен обмежуватися граматичним аналізом ідеальної мовної системи, а емпіричним обʼєктом лін­гвістичних теорій має бути функціонува­н­ня мови в соціальному контекс­ті, стимулювало дослідже­н­ня текс­ту в європ. та амер. лінгвістиці (М.-А. Гел­лідей, Я. Пе­тефі, Х. Ізенберґ, С. Шмідт, В. Дрес­слер, Т. ван Дейк, А.-Ж. Гре­ймас та ін.). В Україні над цією про­блемою працювали В. Дроздовський, І. Ковалик, С. Єрмоленко, М. Плющ, Л. Мацько. Стриж­невими для укр. Л. т. були пита­н­ня структури текс­ту з акцентува­н­ням на семантико-стилістичному аспекті, роз­робле­н­ня методики лінгвістичного аналізу текс­ту, спрямованого на зʼясува­н­ня ідейного задуму письмен­ника, того емоційного, естетичного смислу, що лежить в основі твору і ви­значає вибір та функціонува­н­ня мовних засобів для від­ображе­н­ня обʼєктивної дійсності (І. Ковалик, Л. Мацько, М. Плющ). 

На­прикінці 20 ст. коло питань, повʼяз. з ви­вче­н­ням структури текс­ту, його онтології, описом параметрів та функцій, значно роз­ширилося завдяки систем. і різно­аспект. лінгвіст. осмислен­ню у працях укр. (О. Мо­роховський, В. Мельничайко, В. Кухаренко, Т. Радзієвська, І. Колегаєва, А. Мойсієнко, Ф. Ба­цевич, А. Загнітко, О. Селіванова, І. Кочан, М. Крупа, Г. Сюта, О. Горошко та ін.) та зарубіж. (В. Дрес­слер, Х. Ізенберґ, П. Гартманн, Ц. Тодоров, Н. Ен­квіст, Т. Ніколаєва, Г. Золотова, В. Одинцов, І. Гальперін, Г. Солганик, О. Москальська, О. Падучева, Н. Валгіна) учених. 

Склад і кількість дослідницьких напрямів Л. т. ви­значають по-різному. В. Гайнеманн ви­окремив 3 напрями ви­вче­н­ня текс­ту: 

  • синтаксичний (методи «граматики рече­н­ня» пере­носять на аналіз текс­ту), 
  • семантичний (полягає у ви­вчен­ні семантич. структури текс­ту), 
  • комунікативний, або ко­мунікативно-прагматичний (пе­редбачає дослідж. текс­ту як елемента комунікації, особливої комунікат. одиниці). 

Я. Петефі роз­різнив 2 протилежні напрями: 

  • синтаксичний (текст ви­значають як одиницю, тотожну речен­ню, тільки більшу за обсягом), 
  • кому­нікативно-прагматичний (текст роз­глядають як одиницю, що задовольняє певні очікува­н­ня комуніката). 

К. Брікнер диференціював системно-орієнтоване ви­вче­н­ня текс­ту (спрямоване на аналіз мовної системи) та комунікативно-орієнтоване (текст кваліфікують як комплексну мовлен­нєву дію). Концепція Ю. Лотмана, для якої ключовою є кореляція понять «текст» і «мова», детермінує 2 напрями ви­вче­н­ня текс­ту. Перший полягає у тлумачен­ні мови як первин. сутності, що опредмечується в текс­ті, тобто «текст породжує мова». Другий напрям інтегрує лінгвіст. і літературозн. аспекти і ґрунтується на ро­зумін­ні текс­ту як від­межованого, за­мкнутого в собі скінчен­ного утворе­н­ня. Т. Ніколаєва ви­значила загальний (ви­вче­н­ня змістових компонентів у широкому комунікат. контекс­ті) і звужений (спрямов. на вияв глибин. змісту окремого текс­ту) напрями Л. т. 

Оновле­н­ня парадигм наукового пі­зна­н­ня зумовлює корегува­н­ня змісту й інтенсивності дослідже­н­ня у сформованих напрямах та ви­окремле­н­ня новітніх напрямів Л. т. Знаковою щодо цього є класифікація О. Селіванової, яка ви­­окремила:

  • структурно-граматичний напрям (ви­вче­н­ня структури та синтаксису звʼязного текс­ту, текс­тових звʼязків, формал. показників звʼязності текс­ту, референції, членува­н­ня текс­ту на надфразні єд­ності та абзаци тощо; Я. Петефі, Х. Ізенберґ, І. Севбо, В. Дрес­слер, З. Шмідт, Т. ван Дейк, Ц. То­доров, О. Москальська, Т. Ні­колаєва, О. Падучева, в Укра­їні — М. Плющ, В. Мель­ничайко, А. За­гнітко та ін.); 
  • текс­тової семантики (роз­вʼяза­н­ня про­блем глобал. семантич. звʼяз­ності, семантич. еквівалентності як основи обʼ­єд­на­н­ня речень у звʼязний текст, смислової структури текс­ту, його змістових категорій тощо; пізніші праці Т. ван Дейка, В. Дрес­слера, Р. Боґранда, С. Гіндіна, О. Па­дучевої, І. Арнольд, доробки укр. до­слідників С. Єрмоленко, Л. Ма­цько, А. Мойсієнка, Г. Сюти та ін.); 
  • комунікативно-прагматичний (осмисле­н­ня текс­ту як засобу комунікації, як особливої комунікат. одиниці, що містить стратегічну про­граму адре­сан­та, яку спри­ймає й інтер­претує адресат; Т. ван Дейк, В. Ізер, Р. Боґранд, Н. Арутюнова, Г. Золотова, Н. Фатєєва, Н. Болотнова, в Україні — І. Колегаєва, Г. Почепцов, Ф. Бацевич, А. Мой­сієнко, Т. Радзієвська, О. Селіванова та ін.); 
  • семіотичний (зʼя­сува­н­ня спів­від­ноше­н­ня текс­ту й семіо­сфери, параметрів рекурсив. і прокурсив. звʼязків тек­сту з ін. текс­тами та продуктами культури в аспекті категорій референційності, модальності, інтертекс­туальності та інтерсеміотичності; Ю. Крістева, Р. Барт, Ю. Лотман, В. Чернявська, в Україні — Г. Почепцов, Г. Сюта та ін.); 
  • когнітивний (аналіз семантики текс­ту як ментал. ре­презентації світу; Т. ван Дейк, Ч. Філ­мор, Ж. Фоконьє, О. Кубрякова, Ю. Степанов, в Україні — О. Вороб­йова, О. Селіванова та ін.); 
  • прикладний (інтеграція лін­гвістики текс­ту з компʼютер. мо­возн. галуз­зю; Р. Шенк, Ґ. Скреґґ, В. Ленерт, Х. Олкер, в Україні — О. Горошко, Л. Компанцева та ін.). 

У сучасній Л. т. роз­виваються всі окреслені напрями. В українському мово­знавстві пере­важає ви­вче­н­ня текс­ту у звʼязку з практичним зав­да­н­нями правильної організації звʼяз­ного мовле­н­ня та роз­кри­т­тя се­мантики текс­ту, насамперед художнього, на основі аналізу його складників.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
квіт. 2025
Том ЕСУ:
17
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Мова і література
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
55503
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
1 080
цьогоріч:
269
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 1 343
  • середня позиція у результатах пошуку: 7
  • переходи на сторінку: 18
  • частка переходів (для позиції 7): 38.3% ★★☆☆☆
Бібліографічний опис:

Лінгвістика тексту / Л. В. Кравець // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016, оновл. 2025. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-55503.

Linhvistyka tekstu / L. V. Kravets // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016, upd. 2025. – Available at: https://esu.com.ua/article-55503.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору