Локачинський район

ЛОКАЧИ́НСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у південній частині Волинської області. Межує з Нововолин., Володимир-Волин., Турій., Рожищен., Луцьким і Горохів. р-нами Волин. обл. Утвор. 1940. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. у Л. р. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. 1962–65 тер. р-ну входила до складу Володимир-Волин. і Горохів. р-нів. Пл. 781,7 км². За переписом 2001, насел. становило 25 346 осіб (складає 96,7 % до 1989), станом на січень 2015 — 22 487 осіб (переважно українці). У р-ні — смт Локачі (райцентр) та 53 сільс. насел. пункти (див. Затурці та Кисилин). Лежить у межах Волинської височини, пн. частина — Поліської низовини. Поверхня — підвищена плоскохвиляста лесова рівнина, розчленована балками з пологими схилами та широкими заболоченими днищами, на Пн. — низовинна денудац. рівнина з карст. формами рельєфу. З корис. копалин найбільше значення мають поклади газу (1999 здано в експлуатацію пуск. комплекс 1-ї черги Локачин. родовища з розвіданими запасами 7 млрд м³), глини та піску. Побл. с. Затурці бере початок Турія, побл. с. Семеринське — Стохід (обидві — притоки Прип’яті), побл. с. Бубнів — Чорногузка, побл. с. Юнівка — Серна (обидві — притоки Стиру; усі — бас. Дніпра), побл. с. Колпитів — Луга (притока Західного Бугу), побл. с. Шельвів — Луга-Свинорийка (впадає в Лугу на тер. Володимир-Волин. р-ну), побл. с. Війниця — Війниця (впадає за 10 км побл. Локачів у Лугу-Свинорийку, площа басейну 51 км²). Споруджено 27 ставків (229,9 га), є 12 озер (найбільші: Озютичівське, Окорське, Холопичівське). Ґрунти переважно дерново-підзолисті та сірі лісові, в долинах річок — торфово-болотні. У лісах (12 262 га) зростають сосна, дуб, вільха, береза, осика. Об’єкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення — заказник Губин (заповідається від 1994, площа 418 га, ботан.); місц. значення — заказники Губин. резерват (від 1998, 210 га, заг.-зоол.; обидва знаходяться на тер. Губин. лісництва), Луга-Свинорийка (880 га, між селами Замличі та Шельвів), Окорський (78,3 га, побл. с. Великий Окорськ), Холопичівський (57 га, побл. с. Холопичі, усі — від 1993), Серна (227 га, побл. сіл Юнівка та Мала Квасовиця), Чорногузівський (121 га, побл. сіл Линів і Бубнів; обидва — від 1994), Лучний (від 1995, 1007 га, між селами Коритниця та Козлів; усі — гідрол.), заповідне урочище Садівська дача (від 2005, 2640 га, Торчин. лісництво), пам’ятки природи Сосна звичайна велетень, Дуб звичайний велетень 1, Модриновий ліс (усі — від 1972), Дуб звичайний велетень 2 (від 1976; усі — Губин. лісництво, ботан.), Витік Турії, Затурцівські джерела (обидві — 0,2 га, с. Затурці), Турійські джерела (0,02, с. Мовчанів; усі — від 1976, гідрол.), парк-пам’ятка садово-парк. мистецтва Садиба Липинського (від 1994, 3 га, с. Затурці). Р-н переважно має с.-г. напрям розвитку та спеціалізується: у рослинництві — на вирощуванні зерн. культур і цукр. буряків, у тваринництві — на виробництві м’яса та молока. Пл. с.-г. угідь 51 813 га, з них орних земель — 43 263 га. У Л. р. — 34 заг.-осв. школи, допоміжна школа-інтернат, профес. ліцей, ДЮСШ, Будинок школяра; 15 Будинків культури, 18 сільс. клубів, 28 б-к, муз. школа, Затурцівський меморіальний музей В. Липинського; рай. лікарня, 2 амбулаторії, 45 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить рай. г. «Селянське життя». Реліг. громади: УПЦ МП — 22, УПЦ КП — 13, РКЦ — 1, євангел. християн-баптистів — 2, християн віри євангельської — 1, адвентистів сьомого дня — 1, свідків Єгови — 1. Пам’ятки архітектури нац. значення: Михайлів. церква та дзвіниця у с. Великий Окорськ (1787), церква Різдва Богородиці у с. Губин (1900), Покров. церква у с. Дорогиничі (1825), костел Святої Трійці (1642), палац родини Липинських (поч. 19 ст.) у с. Затурці, Михайлів. церква, дзвіниця та мур з брамою (1632–77), костел і келії монастиря кармелітів (1691–1720) у с. Кисилин, церква Нерукотвор. Спаса у с. Колпитів (1900), Михайлів. церква у с. Линів (1873), Трьохсвятител. церква у с. Новий Загорів (1788; після реставрації 1991 її освятили на честь Різдва Пресвятої Богородиці, див. Загорівський Різдво-Богородичний чоловічий монастир), Лукин. церква у с. Сирнички (1788), Микол. церква у с. Тумин (1900), Онуфріїв. церква у с. Хорів (1876). Серед видат. уродженців — історик, соціолог, політолог, громад.-політ. діяч, дійс. чл. НТШ В. Липинський (с. Затурці; там і похов.), фахівець у галузі соціальних комунікацій С. Кравченко, фахівець у галузі механіки М. Лисак (обидва — с. Затурці), економіст Р. Слав’юк (с. Білопіль), зооінженер П. Столярчук (с. Семеринське), фахівець у галузі електротехніки й електромеханіки В. Чабан (с. Старий Загорів), письменник, драматург, перекладач О. Ірванець (с. Твориничі), поетеса, перекладачка О. Криштальська (с. Привітне), письменник, літературознавець І. Павлюк (с. Окорськ), поет, прозаїк О. Палійчук (с. Твердині), поетеса Т. Яков’юк (с. Окорськ), диригент, засл. діяч мистецтв України В. Гаврилюк (с. Озютичі). У с. Линів мешкала громад. діячка О. Левчанівська, у Заячиців. восьмиріч. і Старозагорів. серед. школах учителював літературознавець, поет О. Рисак.