Локачинський район

Визначення і загальна характеристика

ЛОКАЧИ́НСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­ній частині Волинської області. Межує з Нововолин., Володимир-Волин., Турій., Рожищен., Луцьким і Горохів. р-нами Волин. обл. Утвор. 1940. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. у Л. р. вели зброй­ну боротьбу загони ОУН–УПА. 1962–65 тер. р-ну входила до складу Володимир-Волин. і Горохів. р-нів. Площа 781,7 км². За пе­реписом 2001, насел. становило 25 346 осіб (складає 96,7 % до 1989), станом на січень 2015 — 22 487 осіб (пере­важно українці). У р-ні — смт Локачі (райцентр) та 53 сільс. насел. пункти (див. Затурці та Кисилин). Лежить у межах Волинської височини, пн. частина — Поліської низовини. Поверх­ня — під­вищена плоскохвиляста лесова рівнина, роз­членована балками з пологими схилами та широкими заболоченими днищами, на Пн. — низовин­на денудац. рівнина з карст. формами рельєфу. З корис. копалин найбільше значе­н­ня мають поклади газу (1999 здано в екс­плуатацію пуск. комплекс 1-ї черги Локачин. родовища з роз­­ві­даними запасами 7 млрд м³), глини та піску. Побл. с. Затурці бере початок Турія, побл. с. Семеринське — Стохід (обидві — притоки Припʼяті), побл. с. Бубнів — Чорногузка, побл. с. Юнівка — Серна (обидві — притоки Стиру; усі — бас. Дніпра), побл. с. Колпитів — Луга (притока Західного Бугу), побл. с. Шельвів — Луга-Свинорийка (впадає в Лугу на тер. Володимир-Волин. р-ну), побл. с. Війниця — Війниця (впа­дає за 10 км побл. Локачів у Лугу-Свинорийку, площа басейну 51 км²). Спо­руджено 27 ставків (229,9 га), є 12 озер (найбільші: Озютичівське, Окорське, Холопичівське). Ґрунти пере­важно дерново-під­­золисті та сірі лісові, в долинах річок — торфово-болотні. У лісах (12 262 га) зростають сосна, дуб, вільха, береза, осика. Обʼєкти природно-заповід. фон­ду: заг.-держ. значе­н­ня — заказник Губин (заповід­ається від 1994, площа 418 га, ботан.); місц. значе­н­ня — заказники Губин. ре­зерват (від 1998, 210 га, заг.-зоол.; обидва знаходяться на тер. Губин. лісництва), Луга-Свинорийка (880 га, між селами Замличі та Шельвів), Окорський (78,3 га, побл. с. Великий Окорськ), Холопичівський (57 га, побл. с. Холопичі, усі — від 1993), Серна (227 га, побл. сіл Юнівка та Мала Квасовиця), Чорногузівський (121 га, побл. сіл Линів і Бубнів; обидва — від 1994), Лучний (від 1995, 1007 га, між селами Коритниця та Козлів; усі — гідрол.), заповід­не ур­очище Са­дівська дача (від 2005, 2640 га, Торчин. лісництво), памʼятки при­роди Сосна звичайна велетень, Дуб звичайний велетень 1, Модриновий ліс (усі — від 1972), Дуб звичайний велетень 2 (від 1976; усі — Губин. лісництво, бо­тан.), Витік Турії, Затурцівські джерела (обидві — 0,2 га, с. Затурці), Турійські джерела (0,02, с. Мовчанів; усі — від 1976, гідрол.), парк-памʼятка садово-парк. мистецтва Садиба Липинсько­го (від 1994, 3 га, с. Затурці). Р-н пере­важно має с.-г. напрям роз­­вит­ку та спеціалізу­ється: у рослин­ництві — на вирощуван­ні зерн. культур і цукр. буряків, у тварин­ництві — на виробництві мʼяса та молока. Пл. с.-г. угідь 51 813 га, з них орних земель — 43 263 га. У Л. р. — 34 заг.-осв. школи, допоміжна школа-інтернат, профес. ліцей, ДЮСШ, Будинок шко­ляра; 15 Будинків культури, 18 сільс. клубів, 28 б-к, муз. школа, Затурцівський меморіальний музей В. Липинського; рай. лікарня, 2 амбулаторії, 45 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить рай. г. «Селянське життя». Реліг. громади: УПЦ МП — 22, УПЦ КП — 13, РКЦ — 1, євангел. християн-баптистів — 2, християн віри єван­гельської — 1, адвентистів сьомого дня — 1, свідків Єгови — 1. Памʼятки архітектури нац. значе­н­ня: Михайлів. церква та дзвіниця у с. Великий Окорськ (1787), церк­ва Різдва Богородиці у с. Губин (1900), Покров. церква у с. Дорогиничі (1825), костел Святої Трійці (1642), палац родини Липинських (поч. 19 ст.) у с. Затур­ці, Михайлів. церква, дзвіниця та мур з брамою (1632–77), кос­тел і келії монастиря кармелітів (1691–1720) у с. Кисилин, церк­ва Нерукотвор. Спаса у с. Колпитів (1900), Михайлів. церква у с. Линів (1873), Трьохсвятител. церква у с. Новий Загорів (1788; після ре­ставрації 1991 її освятили на честь Різдва Пресвятої Богородиці, див. Загорів­ський Різдво-Богородичний чо­ловічий монастир), Лукин. церк­ва у с. Сирнички (1788), Микол. церква у с. Тумин (1900), Онуфріїв. церква у с. Хорів (1876). Се­ред видат. уродженців — історик, соціолог, політолог, громад.-політ. діяч, дійс. чл. НТШ В. Липинський (с. Затурці; там і похов.), фахівець у галузі соціальних комунікацій С. Кравченко, фахівець у галузі механіки М. Ли­сак (обидва — с. Затурці), економіст Р. Славʼюк (с. Білопіль), зооінженер П. Столярчук (с. Се­меринське), фахівець у галузі електротехніки й електромеханіки В. Чабан (с. Старий Загорів), письмен­ник, драматург, пе­рекладач О. Ірванець (с. Твориничі), поетеса, пере­кладачка О. Криштальська (с. Привітне), письмен­ник, літературо­знавець І. Павлюк (с. Окорськ), поет, прозаїк О. Палійчук (с. Твердині), поетеса Т. Яковʼюк (с. Окорськ), диригент, засл. діяч мистецтв Укра­їни В. Гаврилюк (с. Озютичі). У с. Линів мешкала громад. діячка О. Левчанівська, у Заячиців. восьмиріч. і Старозагорів. серед. школах учителював літературо­­знавець, поет О. Рисак.

Літ.: Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Поліс­ся: Краєзн. слов. — від найдавніших часів до 1914 р. Він­ніпег, 1984. Т. 1; 1986. Т. 2.

О. М. Алексан­друк

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю