Лучицька Катерина Людвиківна
ЛУЧИ́ЦЬКА Катерина Людвиківна (18(30). 09. 1889, Київ — 25. 01. 1971, там само) — актриса, режисер. Сестра Б. Оршанова-Лучицького та В. Лучицького-Данченка, тітка Анжеліни та Бориса Лучицьких, дружина І. Сагатовського. Грала в трупі батька, Л. Лучицького, 1914–17 — у театрах чоловіка, Б. Оршанова-Лучицького, О. Суходольського, Д. Гайдамаки, П. Саксаганського. Виступала в Укр. нац. театрі ім. М. Заньковецької (Київ, 1922–26), Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка (1927–28), Театрі Київ. особл. військ. округу (1933), Одес. театрі Революції (1934–37), Першому драм. театрі УРСР ім. Т. Шевченка (Дніпропетровськ, нині Дніпро, 1937–39), Стрий. укр. муз.-драм. театрі (Дрогоб., нині Львів. обл., 1944–48). Актриса широкого твор. діапазону. Також знімалася у кіно. 1914 листувалася з Лесем Курбасом, листи якого до Л. опубл. 1987.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Софія («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Маруся, Аза («Маруся Богуславка», «Циганка Аза» М. Старицького), Ганна Андріївна («Ревізор» М. Гоголя), Настя, Васса Желєзнова («На дні», «Васса Желєзнова» М. Горького), Кручиніна («Без вини винні» О. Островського), Тітанія, Катаріна («Сон літньої ночі», «Приборкання норовливої» В. Шекспіра), Нора (однойм. п’єса Г. Ібсена). Вистави: «Лісова пісня» Лесі Українки (також роль Мавки), «Суєта», «Бондарівна», «Гандзя» І. Карпенка-Карого (також гол. роль), «Лимерівна» Панаса Мирного (також роль Наталі), «Будка Ч-27» І. Франка, «Глитай, або ж Павук» М. Кропивницького, «Талан», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького (також роль Матері).
Рекомендована література
- Самойленко Г. В. Театральна родина Лучицьких і Ніжинський драматичний театр // Поляки в Ніжині: Культура. Освіта. Наука. Ніжин, 2010. Вип. 4.
Завантажити статтю
Людина 
