Маньківський район

МАНЬКІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у західній частині Черкаської області. На Зх. межує з Христинів., на Зх. і Пн. Зх. — із Жашків., на Пн. — з Лисян., на Пн. Сх. — зі Звенигород., на Сх. і Пд. Сх. — із Тальнів., на Пд. — з Уман. р-нами Черкас. обл. Утвор. 1923. У 1923–30 — у складі Уман. округи; 1935–54 — Київ., від 1954 — Черкас. обл. 1930–35 с. Маньківка та навколишні села входили до Буцького р-ну, більшість насел. пунктів якого, зокрема й с. Буки (обидва від 1965 — смт), у листопаді 1959 пере­дали до М. р., а ін. — до Жашків., Лисян. і Звенигород. р-нів. Від грудня 1962 до січня 1965 сучасна тер. М. р. (включно з Лісів. сільс. радою, яка у лютому 1965 ві­ді­йшла до Тальнів. р-ну) пере­бувала у межах Жашків. р-ну. 1958 с. Антонівка при­єд­нали до с. Буки, а с. Полковниче — до с. Іваньки. Раніше також існувало й с. Красно­­ставка, яке нині є присілком с. Добра. 2016 під час декомунізації с. Вікторівка повернули істор. назву Поминик (саме так воно згадується у писем. джерелах 17 ст., від поч. 19 ст. до 1941 — Помийник). Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померли понад 5 тис. осіб), за­знали сталін. ре­пресій. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти створили Буцький концтабір. Діяло рад. під­пі­л­ля. Багатьох мешканців за спів­працю з партизанами та сотні євреїв нім. карал. органи роз­стріляли. 1941 під час на­ступу та 1944 під час від­ступу нім. військ на Маньківщині точилися одні з найзапекліших боїв періоду 2-ї світової війни. За її визволе­н­ня удостоєні зва­н­ня Героя Рад. Союзу С. Бєлан, С. Бог­данов, М. Борисенко, А. Буц, Я. Гаврилов, Г. Голиков, Ф. Гончарук, Ф. Данков, Л. Кадиргалієв, І. Кирпиченко, М. Козир, О. Котельников, М. Кошаєв, П. Крупинов, М. Матюнін, С. Мирвода, Н. Панфілов, О. Пустовалов, О. Рибін, Л. Смавзюк, К. Смирнов, Я. Теличенко, А. Шатохін, повний кавалер ордена Слави Ю. Єршов та ін. 11 січня 1944 на тер. Маньківщини був поранений Герой Радянського Союзу П. Свєчников (через 5 днів помер, похов. у смт Ставище Київ. обл.). На фронтах загинули 4520 жит. р-ну. Площа 765 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 33 112 осіб (складає 88,2 % до 1989); станом на 1 січня 2017 — 27 322 особи; пере­важно українці. Нині у складі р-ну (окрім 2-х смт) — 29 сільс. насел. пунктів (26 сіл і 3 с-ща). Лежить на Придні­провській височині. Поверх­ня — під­вищена хвиляста лесова рівнина, роз­членована річк. долинами та кань­йоноподіб. ярами. Роз­ві­дано поклади високо­якіс. глини-каоліну; є червоний і сірий граніт, бутове камі­н­ня. Землями М. р. протікають Гірський Тікич і його притока Конелка (бас. Пів­ден­ного Бугу). Внутрішньорай. річки: Кищиха (довж. 27,3 км; бере початок побл. с. Кищенці, впадає у Гірський Тікич побл. с. Юрпіль) з притоками Бики (11 км; витік знаходиться побл. с-ща Жолудькове, гирло — побл. с. Іваньки), Маньківка (16 км; витік знаходиться побл. с. Дзензелівка, гирло — між селами Мала Маньківка та Тимошівка) та Попівка (17 км; витік знаходиться побл. с. Кривець, гирло — побл. с. Іваньки); Багва (Бачва; 12 км; бере початок у с. Багва, а у с. Кислин зливається зі Срібною та впадає у Гірський Тікич). На Маньківщині побл. с. Чорна Камʼянка у Гірський Тікич впадає р. Китиця (Китиха), яка за 12 км формується зі струмків побл. с. Ризине Звенигород. р-ну. У М. р. — витоки річок Колодична (побл. с. Поташ; впадає у Ревуху побл. с. Танське Уман. р-ну), Романівка (побл. с. Паланочка) та Тальнянка (побл. с. Роги; обидві впадають у Гірський Тікич — від­повід­но побл. с. Палужинці Тальнів. р-ну та м. Тальне). Ґрунти пере­важно чорноземні та темно-сірі опідзолені. Більшу частину Маньків. лісництва Уман. ліс. господарства охоплюють насадже­н­ня дуба, граба та ясена. Обʼєкти природно-заповід. фонду місц. значе­н­ня: заказники Бабків ставок (створ. 2003, 5 га, с. Дзензелівка), Болото Руда (2008, 167,2 га), Красно­ставський (8 га; обидва — с. Добра), Кислинський (45 га, с. Кислин), Кутівський (14 га, с. Кути), Полківничий (9 га, с. Іваньки), Поминицький (21 га, с. Поминик), Рогівський (26 га, с. Роги), Русалівський (40 га, с. Русалівка; усі — 1979), Любительський (5,5 га, с. Кривець), Мартинів (8,7 га, с. Молодецьке; обидва — 2011; усі — гідрол.), Крисякове (2006, 8,2 га, ботан., с. Дзензелівка), Чорнокамʼянський притікичський кань­йон (2009, 1067,2 га, ландшафт., c. Чорна Камʼянка), па-мʼятки природи Вікове дерево груші, Липова алея (11 шт., 0,5 га; обидві — с. Роги), Віковий дуб (ур­очище Поляна; усі — 1972), Вікові дуби (2011, 0,12 га; обидві — с. Дзензелівка), Вікові дерева груші і дуба (1972, 0,1 га, с. Поминик; усі — ботан.), Вільхове (2013, 5 га, с. Поташ), Скеля (2000, 5 га, с. Юрпіль), Скеля 4 Радіонова (0,2 га, Буки; обидві — геол.), Водо­спад Вир (був частиною гідротех. споруд Буцької гідро­електро­станції), Джерело Лисячі кринички (0,1 га, с. Кищенці; обидві — гідрол.; усі — 1972), Буцький кань­йон (1975, 1 га, комплексна, Буки), заповід­не ур­очище Великий ліс (1990, 16 га, с. Паланочка). Пл. с.-г. угідь 63 тис. га, з них орних земель — 57,5 тис. га. 1899 засн. Іваньків. цукр. завод (нині держ. під­приємство), 1902 — Іваньків. спирт. завод (нині під­роз­діл держ. під­приємства «Укрспирт»). Вироб-во та пере­робле­н­ня харч. продуктів здійснює Буцький завод продтоварів. У галузі с. господарства працюють ТОВи «Від­родже­н­ня» (с. Березівка), «Дзензелівське», «Кищенці», «Кролікофф», «ДУКРА агро» (с. Роги), «Чорна Камʼянка» (с. Поминик), 125 фермер. госп-в (одне з провід­них — «Петровіт» у с. Попівка). Роз­винуті рослин­ництво (пшениця, ячмінь, жито, овес, горох, кукурудза, цукр. буряки, овоч. культури), садівництво (яблуні, груші, вишні, черешні), тварин­ництво мʼясо-молоч. напряму (велика рогата худоба, свині), птахівництво (кури, гуси), вівчарство, кролівництво та бджільництво. Проходить Одес. залізниця зі ст. Поташ і роз­ʼ­їздом Подібна. Автомобіл. шляхи: між­нар. значе­н­ня — Київ–Одеса, територ. — Жашків–Буки–Озірна (Звенигород. р-н), Буки–Маньківка–Подібна та Звенигородка–Катеринопіль–Тальне–Маньківка. У М. р. — Буцький політех. профес. ліцей, Маньків. між­шкіл. навч.-вироб. комбінат, 19 заг.-осв. і 22 до­шкіл. навч. заклади, рай. центр дит. та юнац. творчості, Маньків. дит. школа мистецтв, Маньків. поза­шкіл. дит. оздоров. заклад «Дивокрай»; Маньківський крає­знавчий музей (с. Дзензелівка), центр. рай. бібліотека для дорослих, рай. бібліотека для дітей, Буцька селищна і 25 сільс. б-к, рай. Центр культури і до­зві­л­ля, Буцький селищ. і 22 сільс. Будинки культури, 6 сільс. клубів; центр. рай. лікарня, Буцька, Іваньків. та Нестерів. лікар. амбулаторії заг. практики — сімей. медицини, 22 фельдшер.-акушер. пункти. Виходить рай. г. «Маньківські новини». Нар. колективи аматор. мистецтва: гурт «Мелодії Тікича» Буцького селищ. Будинку культури, чол. вокал. ансамбль Дзензелів. сільс. Будинку культури, фольклорно-етногр. ансамбль Іваньків. сільс. Будинку культури. Реліг. громади: УПЦ МП — 27, УПЦ КП — 6, адвентистів сьомого дня — 8, євангел. християн-баптистів — 6, християн віри євангельської — 1, повного євангелія — 1. 2005 у с. Роги при церкві Івана Богослова (19 ст.) від­крито жін. монастир. Памʼятки архітектури нац. значе­н­ня: руїни муров. корчми у с. Роги (17–18 ст.) та садиб. будинок Рожицьких у с. Добра (поч. 19 ст.). На тер. М. р. виявлено залишки поселень доби бронзи, трипіл. і черняхів. культур, а також бл. 80 курганів, з них 7 — побл. с. Русалівка, 9 — побл. с. Кислин, 14 –побл. с. Добра. На думку Б. Рибакова, у 5 ст. до н. е. у верхівʼї Гірського Тікича (Гіп­паніса) побував давньогрец. історик Геродот, який у своїх книгах записав, що тут жили племена землеробів-орачів. Серед видат. уродженців — фізик, чл.-кор. НАНУ М. Куліш (с. Полковниче), лікар-кар­діохірург, академік НАМНУ, чл.-кор. НАНУ А. Руденко (с. Русалівка), мікробіо­лог, академік НААНУ В. Патика (с. Мала Маньківка); літературо­знавець Д. Білецький (с. Русалівка), фахівець у галузі журналістики, публіцист В. Жадько (с. Іваньки), лікарі А. Груша (с. Дзен­зелівка), Г. Кривда (с. Нестерівка), Г. Семенова (с. Чорна Ка­­мʼянка), Г. Яцула (с. Кищенці), фізико-хімік, лікар О. Литвиченко (с. Березівка), фахівець у галузі генетики Ф. Парій (с. Іваньки), економісти А. Кандиба, І. Пилипенко (обидва — с. Чорна Камʼянка), А. Музиченко (с. Багва), фахівці у галузі будівництва, економісти Ф. Кривда (с. Нестерівка), О. Омельченко (Буки), фахівець у галузі технології буд. виробництва В. Швиденко (с. Нова Гребля), фахівець у галузі інформатики А. Кожухівський (с. Молодецьке), фахівець у галузі електротехніки В. Лубʼяний (Буки), фахівець у галузі технології обробле­н­ня деревини В. Шевченко (с. Роги); письмен­ники О. Мельник (с. Красно­­ставка), В. Оберемок (с. Русалівка), М. Хащевацький (Буки), журналіст В. Маньківський (с. Харківка), пере­кладач, критик В. Омелянчук (с. Березівка); мистецтво­­знавець О. Журавель (с. Кривець), мистецтво­знавець, графік, живописець Т. Удіна (Буки), живописці М. Бартосік (с. Полковниче), В. Євич, В. Солдатов, майстер декор. роз­пису, засл. майстер нар. творчості України О. Пажимський (усі — с. Багва), майстер витинанок, живописець, графік Т. Крамаренко (с. Поташ), майстриня худож. вишивки В. Кубаль, скульптор О. Бартосік (обидва — с. Іваньки); церк. діяч УПЦ МП Іоасаф (П. Губень; с. Кути); громад.-політ. діяч, актив. борець проти рад. влади М. Брацлавський (с. Молодецьке), право­знавець, голова Верхов. Суду України В. Маляренко (с. Вікторівка), генерал-хорунжий Армії УНР Г. Порохівський (с. Добра); учасники 2-ї світової війни, Герої Рад. Союзу С. Богайчук (с. Паланочка), А. Дробаха, Я. Скусніченко (обидва — с. Русалівка), С. Кобець (с. Поминик), В. Кротюк, І. Танцюра (обидва — с. Добра), В. Подзигун (с. Березівка), М. Шевченко (с. Чорна Камʼянка). Зародже­н­ня кредит. кооперації в Україні по-вʼязане із заснува­н­ням 1895 у с. Дзензелівка кредит. товариства (рахівник – Х. Барановський), яке від 1907 за­ймалося і вироб. діяльністю (див. Ко­оперативний рух). На Маньківщині народилися Герої Соц. Праці Ф. Кирилюк (с. Нестерівка), В. Лебідь, П. Мальований, Н. Михайленко (усі — с. Дзензелівка), О. Левченко (с. Паланочка), М. Самборський (с. Іваньки).