МЕРЗЛЯКО́В Вʼячеслав Іванович (09. 10. 1885, м. Єкатеринбург, Росія — 16. 04. 1974, Він­ниця) — спів­ак (бас), музико­знавець, педагог. Батько І. Костецького. Навч. у Перм. гімназії (нині РФ, спів­ав у гімназій. хорі), закін. Університет св. Володимира у Києві (1910; входив до університет. церк. хору під керівництвом диригента Я. Яциневича), Київ. муз.-драм. школу (1912; кл. О. Мурав­йової). 1906 вступив до хору при муз. товаристві «Боян». Разом з Л. Собіновим, М. Леонтовичем, Я. Степовим, О. Кошицем працював над створе­н­ням нових шляхів роз­витку укр. мистецтва (1917–19). Був одним з організаторів 1-ї держ. укр. капели. 1920 пере­їхав до Він­ниці. Працював у Нар. консерваторії і спів­ав у театрі разом з М. Литвиненко-Вольгемут та в Худож. капелі Г. Давидовського. 1921 при­знач. зав. муз. від­ділу політосвіти Подолії. Від 1924 — у Київ. муз.-драм. ін­ституті: декан диригент.-хорового від­ділу, кер. опер. студії. Під час 2-ї світової вій­ни керував Червоноармій. ансамблем пісні і танцю. 1944 повернувся до Він­ниці: викладав у Муз. школі, Будинку нар. творчості, Палаці піонерів, Філармонії, від 1959 — у Муз. училищі (нині училище культури і мистецтв). Серед учнів – А. Кочерга, В. Мінько, О. Міньківський, В. Скубак, І. Тарханов.