КОБИЛЕ́ЦЬКА ПОЛЯ́НА — селище міського типу Рахівського ра­йону Закарпатської області. Знаходиться на р. Шопурка (притока Тиси, бас. Дунаю), за 185 км від обл. центру, за 50 км від райцентру та за 12 км від залізнич. ст. Великий Бичків. Смт оточене горами, одна з них має назву Кобила (вис. 1680 м над р. м.). Площа 5,2 км2. Насел. 3391 особа (2001, складає 105,2 % до 1989): українців — 74 %, угорців — 24 %. Уперше згадується в писем. джерелах 15 ст. Осн. заня­т­тями насел. тривалий час були землеробство, скотарство та лісорозробле­н­ня. Від 1541 К. П. входила до князівства Транс­ильванія (Семи­гра­д­дя), яке пере­бувало у васал. залежності від Туреч­чини. Збереглися залишки турец. штольні, з якої видобували залізну руду. Від кін. 17 ст. — у межах кордонів Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). У 18 ст. в околицях К. П. діяли загони опришків. 1770 тут держ. ка­значей. канцелярією (гол. власник — Віден. придворна казна) засн. металооб­робне під­приємство (працювало до 2010; див. «Закарпатський арматурний завод»). 1910 у К. П. мешкало 1832 особи. У ході 1-ї світової війни в жовтні 1914 село кілька днів утримували рос. війська. У квітні 1919 К. П. на короткий час захопила Румунія. Від 1920 — у складі Чехо-Словач­чини, від 1939 — під угор.-гортист. окупацією. Від жовтня 1944 К. П. контролювали рад. війська. За рад.-чехословац. договором у червні 1945 разом із Закарп. Україною вві­йшла до УРСР. Від 1971 — смт. 1979 мешкало 2,9 тис., 1999 — 3,3 тис. осіб. Нині у смт діють 4 лісництва. У К. П. — заг.-осв. школа, 1 угор. і 2 укр. дитсадки; Будинок культури, 2 б-ки; лікарня, амбулаторія; від­діл. оща­дбанку. Є джерела мінерал. вод. Функціонують лікув.-оздоров. комплекс «Трембіта», база від­починку «Квасний». Реліг. громади: УПЦ МП, РКЦ, УГКЦ, євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. 1994 у К. П. під час конфес. проти­стоя­н­ня ро­зі­брано та спалено памʼятку архітектури — деревʼяну церкву Вознесі­н­ня Господнього з дзвіницею (18 ст., за ін. даними — 16 ст.). Серед видат. уродженців — живописець, нар. художник УРСР і СРСР Й. Бокшай.